Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Луцюк Анна
7 письменників про знакових авторів, які їх надихали
На питання від читачів «Звідки ви черпаєте натхнення?» у письменників зазвичай виникають найрізноманітніші відповіді. Але в кожного знайдеться книжка чи автор, що спонукали, надихали чи навіть змушували до написання своєї історії. У цій добірці – про відомих авторів, яких надихали інші знакові письменники.
 
 
Марк Твен «Пригоди Гекльберрі Фінна» & Ернест Гемінґвей «Зелені гори Африки»
 
Яскраві персонажі-шибайголови лишають значно чіткіший відбиток у пам’яті і серцях багатьох поколінь, ніж добропорядні «акуратні» герої. Гек Марка Твена – хлопчисько із непростим життям, що вміє дико веселитися, шукати халепи на власну голову і бути справжнім другом. Діти захоплено читали про його карколомні пригоди із Томом Сойєром у XIX столітті і продовжують разом бешкетувати в XXI. Книжка досі актуальна, важлива і смішна, незважаючи на те, що світ добряче змінився з тих пір. Марк Твен повернув американську літературу у бік чесності, де автори перестають повчати читачів, прикрашати реальність і лишають місце для власних висновків.
 
Ернест Гемінґвей захоплювався Марком Твеном: вважав, що американець винайшов новий вид мови і вся сучасна література походить від однієї книжки — «Пригоди Гельберрі Фінна». Він вкладає ці слова одному із героїв роману «Зелені гори Африки», бо «до Гека Фінна не було літератури, і з тих пір досі нічого хорошого не написано».
 
 
Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків» & Марічка Крижанівська «Тіні»
 
Роман Марічки Крижанівської «Тіні» тісно пов’язаний із повістю Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» і однойменним фільмом Сергія Параджанова. Власне, без них і не було б книжки з гуцульським колоритом, містикою і магічними Карпатами.
 
Під старезною смерекою в Яблуниці, звідки видно Говерлу, Драгобрат і Ґорґани, журналістка читала повість, яка завжди була для неї своєрідною мантрою. Саме в цій місцевості, під впливом Коцюбинського їй було легко повірити, що духи прийдуть на вечерю, у вікно зазирне мавка або до багаття зненацька підсяде чугайстер.
 
«Мене заворожує отой гуцульський прадавній код повісті і, звісно, автор Михайло Коцюбинський, який, певно, мав у собі щось мольфарське, бо відчув і переказав цю магію. Мабуть, мені захотілося, як кажуть гуцули, "набутиси" в тому міфі, тому три літа у Карпатах я писала свій роман «Тіні», під тією ж крислатою смерекою», — розповідає Марічка.
 
 
Микола Гоголь «Вій» & Ілларіон Павлюк «Білий попіл»
 
Містичний роман Миколи Гоголя «Вій» тримає в напрузі навіть сучасного читача. Отекстований переказ народного міфу про Хому, панночку і різну чортівщину став класикою і лишає достатньо простору для нових інтерпретацій. Сюжет обігрують у фільмах, театральних постановках і навіть у книжках зустрічаються вже знайомі «гоголівські» персонажі.
 
Книжку «Білий попіл» авторства Ілларіона Павлюка читачі називають римейком на «Вія». Це дебютний роман журналіста, де він зводить нас із Хомою, якого підозрюють у вбивстві панночки, і детективом Тарасом Білим. Чи дійсно містичний трилер пов’язаний з повістю Гоголя? Ілларіон Павлюк зауважує, що між цими творами мало спільного: «Приблизно стільки ж, скільки між булгаковським "Майстром та Маргаритою" та Євангеліє. Гоголь змусив мене замислитися над тим, що породжує легенди, що стоїть за забобонами. Набагато більше на "Білий Попіл" вплинули Стівен Кінґ та історія розповсюдження холери в Європі та Україні. Утім, без "Вія" я б не сів писати "Білий Попіл" та ніколи б не вигадав Тараса Білого. З цієї точки зору, вплив Гоголя — визначальний. З нього все почалося».
 
 
Джон Р. Р. Толкін «Володар перснів» & Джордж Р. Р. Мартін «Гра Престолів»
 
Величний роман-трилогія Джона Р. Р. Толкіна «Володар перснів» вплинув на мільйони читачів. Багаторівневий текст, казкові герої і буремні пригоди у дивовижному Середзем’ї — з цього розпочалася епоха фентезі. Описи Толкіна і картографічні мапи додають відчуття об’ємності і стійкої реальності.
 
Джордж Р. Р. Мартін, автор фентезійної епопеї «Гра Престолів», неодноразово розповідав в інтерв’ю, яким важливим у його творчості є «Володар перснів». Він захоплювався Джоновим (не)використанням магії в тексті, яка завжди присутня на фоні, є фундаментом вигаданого світу, але герої часто протистоять злу власними силами, без застосування чарів.
До «вбивства» ключових персонажів Мартіна теж підштовхнув Толкін: «мене шокувала смерть Ґендальфа. Я не можу описати свій стан, коли прочитав про загибель чарівника. За всіма канонами головного персонажа не можна знищувати. Після цього напруга виросла в десятки разів, бо стало зрозуміло, що тепер може загинути будь-хто з героїв».
 
 
Луїза Мей Олкотт «Маленькі жінки» & Джоан Ролінґ «Гаррі Поттер»
 
Книжка Луїзи Мей Олкотт «Маленькі жінки» є знаковою для світової літератури. Життєвий текст вплинув на читачок із різних часів, країн і продовжує відгукуватися у багатьох серцях. Це історія з позаминулого століття про чотирьох несхожих між собою сестер, які дорослішають, шукають себе, розчаровуються, закохуються і підтримують одна одну, хай би що сталося. Одна з дівчат із родини Марч, зірвиголова Джо мріє про письменництво і вірить у силу слів. Її завзяття, жага йти своїм шляхом, незважаючи на обставини і перешкоди, надихнули багатьох знаних авторів взятися за перо (ручку, друкарську машинку чи ноутбук) і творити.
 
Джоан Ролінґ у часи своїх поневірянь, коли видавці відмовлялися друкувати першу частину про Гаррі Поттера, надихалася Джо. Досвідчені читачі прогулюючись сторінками коридорами Гоґвордської школи чарів і чаклунства впізнають алюзії на класику англо-американської літератури. А прототипом Герміони, найкращої подруги Гаррі, є та ж дівчинка із запальною вдачею, Джо Марч.
 
 
Джейн Остін «Гордість і упередження» & Гелен Філдінґ «Щоденник Бріджит Джонс»
 
«Гордість і упередження» ще одна книжка у нашому списку, що лишається актуальною дві сотні років і зробила колосальний вплив на літературу, є прародичкою феміністичних романів.
 
Гелен Філдінґ, авторка книг про Бріджит Джонс, неодноразово згадує, що цей текст вплинув на її письмо, а герої щоденників «списані» з героїв класичного британського роману тільки на сучасний лад. Для головного чоловічого персонажа вона навіть не вигадувала інше ім’я, аристократичний і стриманий містер Дарсі з’являється на горизонті, щоб лишитися надовго, сюжети в обох книжках розвиваються подібно.
 
 
Джулія Кемерон «Шлях митця» & Елізабет Ґілберт «Їсти, молитись, кохати»
 
Одного разу до рук журналістки Елізабет Ґілберт, в якої була улюблена робота, чоловік, затишна домівка та інші необхідні атрибути так званого щасливого життя, потрапила книжка Джулії Кемерон «Шлях митця». Це було не чергове мотиваційне видання, а порадник, що дійсно змінює життя сторінка за сторінкою.
 
Курс розрахований на 12 тижнів, жінка виконувала завдання поетапно: вивільняла старі образи, писала ранковий щоденник, ходила на творчі побачення, діставала страхи з найтемніших куточків і наповнювалася. Вона зрозуміла свої бажання і мрії, усвідомила, що живе не своє життя — розлучилася, продала будинок і вирушила у мандри. Початком нової сторінки у житті і творчості Елізабет Ґілберт завдячує Джулії Кемерон, за словами всесвітньо відомої письменниці «нам усім добре відомо, що без “Шляху митця” не було би “Їсти, молитися, кохати”».
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage