«13 історій» і 5 уроків поза марафоном
Читацький марафон БуквоМама
30.12.2015
Марічка Удуд
Прочитати цю книжку я хотіла ще 2013 року, коли вийшло перше видання. Минулоріч чомусь не випала нагода навіть придбати її. Цього року пропустити цю книжку я не змогла, тим паче, що вийшло перевидання у новій насичено синій обкладинці. Безмежно рада новому переосмисленню суті християнського свята, а найбільше відображенню його побутовості.
Застереження: усі оповідання святвечорові.
ХТО -
13 авторських оповідань - Карпи Ірени, Бондаря Андрiя, Куркова Андрiя, Вдовиченко Галини, Матiяш Дзвiнки, Москальця Костянтина, Денисенко Лариси, Савки Мар'яни, Кiяновської Марiанни, Луцишиної Оксани, Жадана Сергiя, Андрухович Софії, Венгринюк Христі – за редакцією Мар’яни Савки та в оформленні майстерні «Аґрафка».
ПРО ЩО -
- про монаха Заїку, добродушність якого відобразила його ангельським сяйвом перед братом Захарієм, а також про дитячі переживання не залишити фігурки з шопки на самоті у церкві;
- про запозичене американське «молєніє» та ламання язика на російських віршиках заради подарунків;
- про зігрівання свічками, споживання талого снігу, підгорілу шарлотку в далекому селі;
- про відповідальність за життя не тобою народженої дитини, за чим ховався порятунок своєї;
- про щедрість Каті, яка в своїй самотності з намальованим Діком знайшла на Різдво сім’ю – і молодшу сестру в інтернаті, і чоловіка по дорозі до інтернату;
- про раптову осамотілу Ліду, яка на Святвечір затопила «ангела поверхом нижче», чим набула господаря свого дому та кучеряве 4-річне диво на ім’я Дарина;
- про фено-паяльнолампове нагрівання труби з водою двома чоловіками, дружини яких в очікуванні народження малюків;
- про різдвяну прикарпатську подорож німецького християнського демократа Клауса разом з перекладачками Машею-Наталею задля придбання незавершеного при совєтах об’єкту в лісі;
- про дух Різдва, який «репетував сильніше», ніж телевізор;
- про Вовину качину стопу сховану під вовняну панчоху;
- про Ганусину боязкість колядування через страх побачити чортів;
- про дебільно-оптимістичне марево пана Барановського;
- про золоті ножиці небесних ангелів, які приймають пологи у хмарах, та рожеве сяйво плаценти, яке змусило зійти підсніжки для рятівного узвару дідуся Аліси.
У мене виникло тільки одне питання – а яке Різдво у Києві?
ЯК -
Сучасно, актуально, динамічно, містично.
Достоту лексично та сенсово подивувала розповідь Софії Андрухович (зізнаюся, що це моє перше прочитання її творів). Приголомшила відвертість повісті Костянтина Москальця, душевність – Галини Вдовиченко, легкість та веселість – Андрія Бондаря, пафосність – Сергія Жадана, містично затінило свято оповідання Христі Венгринюк.
Мені хотілося поселитися майже у кожній історії – десь бути активною головною героїнею, десь – поспостерігати збоку. Однак точно нічого не змінювати.
КОМУ –
Дорослим, бо книжка торкається «дорослих» питань – інтернатського сирітства, лесбійства.
Вірянам, аби відчути земні потреби інших.
ЦИТАТИ:
Ось цей момент – сірий сніговий ранок, снігопад, тепло від термоса, притиснутого до грудей (а може, і не від термоса), присмак рисової куті зі сливовим варенням. Ось цей момент – помирає швидше, ніж ти встигаєш про нього подумати. (ст. 34)
…Аня сиділа біля ліфта навпочіпки, притулившись спиною до стіни. Вона мала дивовижну здатність чекати. (ст. 41)
Тому Новий рік і Різдво в її інтернаті мали специфічний присмак заздрощів, ревнощів, гіркоти і втрати. (ст. 56)
Спочатку Діка на стіні було важко розгледіти, але вона терпляче чекала – і в якийсь момент він ніби проступав на білому тлі, лінії простого олівця поступово проявлялися, наче зображення на фотоапараті, і вона відчула це так, ніби собака прокидається.(ст. 57)
І дав він людині характер, щоб боротися, мріяти, любити, творити добро та перемагати… Але, певне, не усім з цим пощастило. (ст. 139)
Ти зможеш повернутися додому тільки тоді, коли полюбиш Різдво, хоча б на мить. (ст. 143)
***
2015 рік завершується, разом з ним завершуються два місяці нашого БуквоМам-ського марафону. Кожен з нас намагається підбити підсумки, а я пропоную Вам свої внутрішньомарафонські підсумки.
* Марафонські читання – не просто читання, це відповідальність спілкування з іншими учасниками процесу – працівниками ВСЛ, які викладають матеріал, іншими видавництвами, чат з Христиною, з Вами - читачами. Кожен (!) учасник повинен отримувати задоволення від цього процесу.
* Дозування часу на всі складові щоденної рутини та знаходження вдосталь часу для читання.
* Читання – це задоволення. Естетичне, лексичне, орфографічне, просто буттєве. Задоволення від зручності крісла до кольору олівця для нотаток.
* Книжка – це не лише кількість сторінок, це смислове наповнення. Добираючи книжку, я тепер детальніше вичитую анотацію, можливо - попередні відгуки та рекомендації.
* Книжка – це таки кількість сторінок. 450 сторінок – це багато для двох тижнів зайнятої матуся.
Тому ми робимо ще один виклик: наступного місяця ми читатимемо по дві книжки більш ніж 450 сторінок кожна. А тема січня: книжки Нобелівських лауреатів. Перший тиждень присвячений книжці «Сніг» Орхан Памук (видавництво «Фоліо»). Хто читатиме разом з Христиною Содоморою?
Щиро вітаємо Вас з Новим роком та Різдвом Христовим ! Нехай Ваші серця будуть зігріті любов’ю і теплом, домівки повняться добром, радістю та Божим благословенням, а очі світяться щастям.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собi щебетати,
Господаря викликати:
- Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно