Звуки та образи. Джанкарло Аскарі про книжки «Голосно, тихо, пошепки» та «Я так бачу»
03.12.2018
Дуже приємно, коли книжки українських авторів перекладають і видають в інших країнах :) Нещодавно одразу дві книжки-картинки Романи Романишин і Андрія Лесіва – «Я так бачу» та «Голосно, тихо, пошепки» – побачили світ італійською у видавництві «Jaca Book». І в Італії уже почали з`являтися перші відгуки на них. Сьогодні ділимося з вами рецензією на ці дві особливі графічні книжки від фахівця у сфері ілюстрації, художника та автора коміксів Джанкарло Аскарі, відомого також як «Ельф».
У роки радянського режиму, країни Східної Європи мали неперевершені школи мультиплікаційних фільмів та дитячої ілюстрації. Зараз рівень майстрів у цій царині там такий само високий, про це свідчать дві книжки Романи Романишин та Андрія Лесіва, які вийшли у видавництві «Jaca Book». Обидва автори народились в Україні 1984 року, їхня творча майстерні «Аґрафка» створила багато чудових проектів, що отримали міжнародні премії у галузі книжкової ілюстрації для дітей.
«Я так бачу» та «Голосно, тихо, пошепки» – це ілюстровані книжки-картинки для дітей, але їхня графічна елегантність та інформативність здатні приємно вразити і дорослих. Тут малюнки виконані у манері, що знайшла ідеальну рівновагу між стилізацією 1950-х років та цифровою графікою: на кожній сторінці перед нашими очима спалахують чисельні зображення, великі й маленькі. Тексти стислі і насичені цікавими фактами, розміщені у «несподіваних» місцях, що теж підживлює інтерес читачів.
«Я так бачу» присвячено зору і, як і в іншій книжці, в ній відчувається вплив грайливої та водночас строгої манери Бруно Мунарі та того стилю оповідання й графіки, який він започаткував. Яскраві кольори та короткі тексти з’являються в кничці завдяки подорожі до ока, кольорів, дзеркал, знаків. Перед нами плинуть окуляри, атоми, чорні діри, камери спостереження, оптичні ілюзії. Це діалог малюнків та слів, який має ідеальний фінал, даруючи спілкування з красою та мрією.
Ті самі стиль та елегантність ми знаходимо й у «Голосно, тихо, пошепки», де йдеться про звук. Тут кольори є більш яскравими та «кислотними», щоби підкреслити вплив звуків та мелодій на органи чуття. Перед очима плавно проминають образи скрипів, булькотіння, голосу, звуків природи, музичних акордів, грому та виверження вулканів.
Ілюстрації розповідають про різні види аудіо, професії, пов’язані зі звуком, вимову у деяких мовах. Від цих тем ми переходимо до мови жестів, до складності порозуміння з іншими, до потреби у тиші. Фінал книжки – рух двох кольорів, плач дитини, яка потім починає прислухатися до світу. Перша книжка починається фразою «Спочатку була тиша», а друга – «Спочатку була темрява».
Це найчудовіший спосіб сказати «Одного разу жили-були…».
Джанкарло Аскарі народився 1951 року, отримав вищу освіту на факультеті архітектури, він відомий також під псевдонімом «Ельфо» (чи Ельф) як ілюстратор та автор коміксів. Він працював з такими виданнями як «Linus», «CorrieredeiPiccoli», «Pilote» (Франція), «Epix» (Швеція), «Babel» (Греція), «Linead’Ombra», «IlManifesto», «L’Unità», «Smemoranda», «laRepubblica», «CorrieredellaSera», «Diario». Організовував виставки ілюстрацій та коміксів у США, Японії та Італії. У 1979 році став одним із засновників кооперативу «Storiestrisce», який збирав найкащі авторські комікси. Серед його книжок «Не тільки сад пана Моне» ( Oltre il giardino del signor Monet, реалізовано разом із Пією Валенініс, Lapis, 2015), «Гонг, подорож у часі» (Gong, viaggio nel tempo, разом із Пією Валентініс, Franco Cosimo Paninі) та нова «Мости, а не стіни» (Ponti non muri, разом із Пією Валентініс, Bompiani, 2018), наступною стане «Lalala!» (так само у співпраці із Валентініс, Franco Cosimo Panini, 2018)
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно