0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Статті

по:
В період з:
Японський колорит «Токійської нареченої»
Random
Роман-автобіографія, роман-енциклопедія, роман-підручник з культурології — саме так називають один з найвизначніших романів Амелі Нотомб «Токійську наречену». Незвичний для українського читача, як і сама східна культура. Головні герої схожі на акторів театру-кабукі, а головна сцена Токіо — ніби окремий світ, з абсолютно автентичною та неповторною культурною спадщиною.
 
 
«Токійська наречена» — роман не про шлюб чи любовні пригоди авторки. Насамперед він — серце Токіо й менталітет країни. Ну і про зіткнення двох культур (європейської та японської), що палко бажають зрозуміти одна одну. І якщо до сьогодні ви знали Японію лише як батьківщину суші та саке, то саме час познайомитись з іншим боком країни — не шаблонним.
 
Чому Японія?
 
Це питання я ставила багатьом, допоки не заглянула до біографії Амелі Нотомб. Історія головної героїні «Токійської нареченої» — детально переказана сповідь письменниці. Через роботу батька дівчина з раннього дитинства встигла пожити в Китаї, CША, Лаосі, Бангладеші та Бірмі, хоча сама вона родом з Бельгії. До того ж, чотири роки (з 2-ох до 6-ти) Амелі мешкала в Японії, куди повернулася вже студенткою. У Бельгії вона вступила на відділення романських мов та поїхала до Токіо проходити курси з японської та паралельно шукати роботу, аби облаштуватися у країні мрії. Шалена пристрасть до культури нації яскраво зображена у «Токійській нареченій», але якщо Амелі досягла своєї мети — переїхати до Японії, то чому вона все ще у полоні сум’ять?
 
У 2007 році шістнадцятий за рахунком роман Нотомб здобув премію «Прі де Флор», а 2014 року його екранізували.
 
Натяки на автобіографічність містяться у кожному романі Амелі, проте письменниця зізнається в особливому ставленні до «Токійської нареченої». Тут жінка дозволила собі кохати, бути коханою та зізнатися у власній історії взаємин з японцем Рінрі.
 
 
Полярність культур
 
Читати про невідоме завжди цікаво. А коли є потреба щоразу ґуґлити назви японських страв та токійських місцевостей — занурення в текст та саму культуру стає ще глибшим й ґрунтовнішим. Наприклад, головна героїня за сюжетом постійно їсть окономіяки – смажену локшину з овочами та тунцем, змазану спеціальним гострим соусом. До того ж, в Японії корінне населення звикло до ячмінного пива, а європейці, як і американці — до солодового, хмелю та пшеничного.
 
Крок за кроком дівчина вивчає тонкощі культури, що істотно відрізняються від звичної для Нотомб. А допомагає їй з цим корінний японець, закоханий в Амелі. Також вона зазначає про різне емоційне ставлення євпропейців та японців до питань родини, освіти та кохання.
 
Виявляється, діти йдуть до першого класу у п’ять років. Проте перед вступом до шкіл вони проходять серйозне тестування, що вирішує рівень підготовки дитини. Школи та університети, як ви розумієте, держава підбирає згідно з рівнем знань. Тому за умови погано чи добре написаних тестових вступних випробувань до школи або університету залежить й майбутнє японців. Через це, як вважає Нотомб, вони витрачають майже весь вільний час на навчання. Особливо — у школі, протягом 13 років (з 5-18). Також школярі часто стикаються з моральним перенавантаженням та невиправданими очікуваннями з боку батьків.
 
 
Університет — проміжна станція між школою та роботою. Зазвичай японці відпочивають у цей час після напружених шкільних років. Дуже рідко підпрацьовують та морально готуються до наступного етапу — роботи. В Японії люди звикли до цього та вважають пенсію єдиним часом, коли можна відпочити та нарешті розслабитися. І це лише маленька дрібка фактів, що наведені у «Токійській нареченій». Виявлення кохання згідно з культурними особливостями, технічний прогрес Японії та його негативні сторони, дивакуватість стареньких японців та мальовничі описи Токіо — ось до чого варто готуватися. Літературно-естетичний екстаз забезпечено.
 
Чому варто прочитати «Токійську наречену»?
 
- Розширити власні кордони. Амелі Нотомб не розповідає про банальне. Вона не зачіпає політичні аспекти. «Токійська наречена» — літературний тендітний витвір мистецтва. Письменниця вклала свій досвід для того, аби зробити Японію зрозумілою для читача з будь-якого куточку світу.
 
- Насолодитися краєвидами. А тут їх вистачає: велична Фудзіяма та Хаконе, місце для прогулянок закоханих і традиційні оселі японців — ввімкнути фантазію привід точно буде.
 
- Спостерігати історію закоханих з різних світів, культур та місць походження.
 
Вам може бути цікаво
Ганна Яновська: «Ця книжка виникла внаслідок абсолютно химерного параду подій»
Безсмертя
«Казки під ялинку» – ідеальна книга для сімейних вечорів
«Феміністки не носять рожевого та інші вигадки». Історія Емми Вотсон
Творити від нуля до безкінечності: рецензія на збірку Марії Титаренко
Книжки під подушку й під ялинку: 10 порад від Старого Лева
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати