Як і де гартується футбольна слава?
05.05.2016
Бернар ШАМБАЗ. Футбольний матч тривалістю в літо / Переклала з фран. Ірина Дух; Намал. Марія Фоя. – Львів: ВСЛ, 2016.
Ця книжка-подорож, яка є також особливою енциклопедією про деякі країни світу та їхні звичаї, побачені очима десятилітнього Фосто з паризького передмістя Баньоле. Книга належить до категорії тих суто хлопчачих видань, яких нечасто можна знайти у наших книгарнях для задоволення читацьких потреб ровесників головного героя. Адже історію Фосто також варто розглядати і як легенду про дитинство одного (потенційного) футболіста. А хто із хлопчаків його віку не мріє стати футболістом, особливо коли відчуває себе фізично вправним лідером під час вуличних забав із м’ячем!? І, зрештою, хто з них не мріє отримати у подарунок на день народження справжній футбольний м’яч!?
Автор книжки Бернар Шамбаз вигадує видавничий проект, на який, за сюжетом книги, зголосився батько Фосто - картограф, спеціаліст із тлумачення позначок та символів на географічних картах, що професійною мовою називаються «легендами». Ідея цього проекту – «Посібник для бакалавра картографії» з ілюстраціями карт, до якого мають входити тільки міста, що починаються складом «ба» (очевидно, не випадково обраним, а за аналогією до рідного міста). Цей задум і визначає напрям кругосвітньої подорожі, яка уже сама собою передбачає уникнення надто відомих міст на земній кулі, тобто куди всі зазвичай мандрують. Натомість герої зупинятимуться у цікавих «закутках» світу, про які авторові є що розповісти: Барі – Бабадаг – Баку – Багдад – Батавія – Бан Сок – Баффінова Земля – Батон-Руж – Баїя – Бамако (при цьому такі міста, як Нью-Йорк, Токіо згадуються тільки побіжно, як точки транзиту – не більше).
Така подорож – від Південної Італії і по екватору аж до берегів Африки – охоплює десять міст зі своєю історією, звичаями, смаковими уподобаннями, визначними пам’ятками та цікавими людьми. Ці міста - наче своєрідна футбольна команда, яку створює уява письменника й ідею якої автор накидає Фосто уже наприкінці подорожі у вигляді гри з десятьма словами на початковий склад «ба». Від переліку своєї «команди слів» Фосто, зрештою, втомлюється і засинає, наповнений враженнями від подорожі. Натомість читач, якого на початку може трохи відлякати перелік незрозумілих міст у змісті книжки, після першого знайомства із затятим аматором футбольних ігор не просто подружиться з ним, а й, можливо, сам виявить цікавість до глибшого пізнання цієї спортивної гри. Адже автор із задоволенням переносить у свою книжку власні спостереження тонкощів футбольних стратегій, які, проте, не втомлюють, а здатні зацікавити навіть жіночу аудиторію.
А втім, якщо вас абсолютно не цікавить футбол і все, що з ним пов’язано, то ви можете читати цю книжку лише як подорожні нотатки. Кожне місто описане у книжці з особливим кінематографічним відчуттям – це ніби кадри, що фіксують найцікавіші моменти з подорожі. Але пам’ятайте, що ці кадри робив 10-річний хлопчик. А тому вони набувають ще більшої ваги.
Шамбаз володіє надзвичайно тонким гумором, який мені особисто нагадує манеру наближення до підліткового сприйняття світу у «Наївному. Супер» сучасного норвезького письменника Ерленда Лу. Це відчувається вже у першому абзаці, коли оповідач аналізує слова і вчинки дорослих, які часто самі собі суперечать: «Спочатку вони кажуть: “Ти скоро виростеш, от побачиш!”. А потім промовляють: “Коли ж ти нарешті виростеш?!”». А потім автор вдало зауважує, що й дорослі іноді поводяться як діти. Така манера невимушено-грайливої розповіді, в якій Фосто зізнається про свій надмірний пієтет до подарованого м’яча із намальованими континентами, чи про те, що його кличуть «Фосто-здоровань», чи про хормейстра своєї сестри, «схожого на дроворуба», чи про свій вік – про те, що його «найбільше втішає число з двох цифр. 10 більше за 9. Це й так ясно, не обов’язково кумекати в математиці», бо «по-перше, ніхто не впевнений, що доживе до віку трьох цифр; а по-друге, це зовсім не обов’язково». Такий-ось початок відразу приковує увагу до розповіді, яка затягує у свій полон ще й тим, що десятирічний хлопець мислить поняттями «дорослої гри», тому сприймає свою подорож як справжнє футбольне турне. Тобто все, що стосується футболу, він намагається подавати з позиції дорослого, натомість інші поняття дорослого світу дозволяє собі сприймати очима дитини (так, не без гумору описує своє нове знання, яке здобув в Італії: «думав, що мощі – то одяг, а виявилося, що то рештки кісток»).
Особливо варто відзначити ті місця, які вимагали належної вправності перекладача. І в цих фрагментах, на мою думку, Ірина Дух знайшла вдалі вирішення. Наприклад, гра слів «кулер» і «кул» в англійській мові, «корнер» як кут у футболі та кут як ріг будинку (тут цілком виправдана тавтологія – «У куточку корнера розташований бар футбольного клубу» – дає змогу вкотре загострити увагу на манері оповіді Фосто).
В іншому місті, де зупинилися батько із сином, увагу до оповіді загострює колоритна постать корейського гіда Кіма, який спочатку стверджує, що його «ім’я має кожен третій кореєць», а потім тільки винувато посміхається, коли Фосто викриває його побрехеньки, коли зауважує, що, мовляв, у цілій команді – збірній Північної Кореї – «є тільки один Кім, а мало би бути щонайменше три».
Ще одна «математична задачка» від Кіма коментується у тексті історичними фактами. Але з нею не все просто. За підрахунками героя, цьому корейському перекладачеві, який народився у 1956 р. і якому на час перемоги збірної Кореї у груповому турнірі на Чемпіонаті світу з футболу в Англії було стільки ж, скільки і Фосто, у поточному 2016 році - 60. Але ж оригінал книжки написано у 2002-му? Навіщо тоді цей факт свідомо притягувати під рік виходу перекладу? Бо як тоді пояснити цю «математичну задачку» дітям, які читатимуть її, скажімо, через років десять, тобто чому Фосто живе у 2016, коли його автор створив у 2002? Це було б логічніше, адже книжка повинна у будь-якому разі зберігати свою історію написання, якщо її автор погодив із життєвим часом свого героя.
Загалом розповідь Бернара Шамбаза показує і переконує, що до футбольного життя потрібно ставитися серйозно – тобто як до кругосвітньої подорожі. А футбольна слава здобувається не лише на світових аренах й в історичних матчах, а й у дитячих розвагах. Ці розваги автор принципово й дуже поважно називає «турнірами», намагаючись відтворити якнайрізноманітніші умови їхнього проведення: на Північному Полюсі у сніговій бурі, коли «білого м’яча практично не видно», чи на спекотному бразильському пляжі, чи в індонезійській специфічній манері гри або в іранському середовищі, де «ніколи не грали шкіряним м’ячем». Такий футбольний «побут гри» допомагає Фосто ближче запізнатися з такими ж любителями футболу, а, відтак, навіть подружитися, виявивши свої найкращі риси характеру. Так, рішення подарувати свій неповторний м’яч з «материками та океанами» є вчинком, гідним справжньої поваги, яка відразу підносить хлопця в очах читача. Як і його захоплення Баффіновою Землею, на якій він навіть збирається «стати послом». Такі місця виявляють героя книжки як щиру і чесну людину, яка легко знаходить спільну мову з іншими і вміє радіти життю у тих «нечувано приємних переживаннях», що воно нам дарує.
І останній аргумент на користь книжки Шамбаза, яка бездоганно виконуватиме функцію подорожньої книги-довідника. Для цього особливо постаралася ілюстратор Марія Фоя, ретельно відтворивши для кожного розділу-країни її реквізити – марки, національну символіку, якісь прикметні деталі побуту чи пейзажу - ніби «фотографії на пам’ять». У цій функції подорожньо-футбольна розповідь 10-річного хлопчика має один бездоганно продуманий «фокус» для батьків: вона допоможе підліткам гарно провести літні канікули і не шкодувати, коли не вдалося з якихось причин кудись поїхати влітку. Але, з іншого боку, вона також розбурхує мандрівні фантазії маленького дослідника, тому батькам також треба бути також готовими до бажань своїх «потенційних футболістів», щоб реалізувати таку ж чи подібну подорож. Тому, якщо у вас буде відповідна нагода та можливості, обов’язково продумайте пізнавальну стратегію своєї мандрівки із серією міст на інші однакові літери-склади. Адже наш світ такий різноманітний і вартує того, щоб подорожувати ним не тільки за визначеними наперед туристичними схемами!
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно