0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Статті

по:
В період з:
Яблуко від яблуні
Random
«Мама була для мене дуже важливим “джерелом живлення”, підтримки».
 
«Мама була моєю мрією».
 
«Мама все життя щоденно віддавала нам із братом багато сил і серця».
 
Книга-діалог, книга-інтерв’ю Людмили Таран «Яблуня» – це розмови, нариси про переважно позитивний досвід стосунків матерів та дочок і вплив цих стосунків на майбутнє кожної з доньок, а також про те, що кожна доля складна, заплутана, насичена хорошими й поганими подіями і тому творить історію свою та стає частиною загальнолюдської.
 
Марта Божик
 
Бо ж трохи банально розповідати про стосунки між батьками (особливо, матерями) і дітьми та про важливість цих стосунків (що розвиваються у правильному напрямку) у подальшому розвитку дітей та формуванні їх як особистостей й членів суспільства.
 
Однак всі мають різний досвід у стосунках зі своїми матерями, який може бути як позитивний та максимально ефективний для дітей, так і негативний, коли матері через різні причини не виховують дітей, не цікавляться ними та навіть відмовляються від своїх чад. Його може й не бути, але ніхто зазвичай не готовий до незапланованого розвитку подій.
 
Людмила Таран у своїй передмові зазначила, що мета цієї книжки одна і проста: з’ясувати, як матері вплинули на життя і творчість своїх доньок, знаних у нашій культурі, і що книжка, як і всі решта, написана насамперед для себе. Щоб зафіксувати певний період життя, щоб не забути, щоб бачити перед собою і могти зрозуміти щось таке, чого раніше не помічалось.
 
Героїні представлених діалогів – здебільшого відомі читачам персоналії. Це Надія Забужко та Оксана Забужко, Анастасія Лисивець та Наталка Білоцерківець, Марія-Одарка Майданська і Софія Майданська, Соломія Павличко і Богдана Павличко, Ірина Савка та Мар’яна Савка. Ці жінки пережили голодомор, війну, переслідування і стеження спецслужб, заслання, втрату рідних, неможливість реалізувати свої таланти, але їх це не ламало. Це їх підживлювало, змушувало пам’ятати про головне, про важливі життєві та людські цінності, які вони передавали своїм дітям.
 
 
Тонкощі стосунків між матерями і доньками складно збагнути, якщо ти сам(а) не перебуваєш у таких стосунках, не переживаєш та не усвідомлюєш їх. Вони пов’язані невидимою ниткою і, якщо її не порвати, то у старості доньки у дзеркалі можуть побачити цей зв’язок і краще зрозуміти що, чому і навіщо.
 
Ця книга спонукає замислитися про свої стосунки з мамою, про свій зв’язок із сім’єю та родиною і, можливо, більше дізнатися про свій рід та поєднати це з собою.
 
Книга нагадує про те, що материнство (і батьківство теж) – це цінність, а не щось, що зроблене під тиском суспільства. Тому готовність вкладати всі можливі ресурси (особливо, нематеріальні) та боротися за безпеку своїх дітей – це те, що має бути за замовчуванням, незважаючи на усі проблеми, перешкоди та небезпеки. І це те, що було в матерів-героїнь цієї книги, й що вони робили (й досі роблять) упродовж тривалої частини свого життя.

 

Вам може бути цікаво
Уривок із книги «Іван і Феба» Оксани Луцишиної
Богдана Бондар проведе майстер-клас з малювання у Києві
Літературний клуб Навиворіт: підлітки обговорять «Під скляним ковпаком» Сильвії Плат
Карибська кримінальна драма: Directed by Ernest Hemingway
Галина Вдовиченко презентує новий роман у Києві
Олег Сенцов: «Я пишу про те, що мені болить»
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати