Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Вивільнений із Тартару
Random
Олександр Грищенко, Буквоїд
 
«Ми з вами збудуємо новий світ. Світ, де наш час летітиме вільно та швидко, і життя кожного сильного та сміливого, хто не боїться часу, стане прекрасним і сповненим сенсу, миттєвим і яскравим, як смолоскип на вітрі. Так буде!».
 
Яна Дубинянська.
 
У давньогрецькій міфології є цікава історія про одного з найдавніших божеств – Кроноса. Боячись повторити долю батька, відомий титан заповзявся ковтати власних дітей аби ті не завдали йому шкоди. Проте його дружина Рея врятувала одного з них – Зевса, що з часом пішов повстанням проти свого батька та титанів. Золота доба Кроноса завершилася, коли син скинув батька до Тартару. Кронос у міфології персоніфікує час, вічно перебуваючи в русі та виділяючи протилежності. Тож, після довговічного ув’язнення міфологічного персонажа, сучасна українська авторка Яна Дубинянська ретроспектує не саме божество, а те, що воно уособлювало.
 
У своїй новій, – для україномовного читача, – книжці «Свій час» (2016) Яна Дубинянська замахнулася на абсолютно надважку фізико-філософську категорію – категорію часу. Авторка не з наукової позиції презентує координати часу і простору, а з міркувань власної фантазії. Тому і текст вийшов експериментальним, антиутопічним, часом фантастичним, подеколи і грайливим. Читати подібний текст важко, проте сюжет роману пожвавлює до дискусій та обговорень, літературознавчих розвідок, аналізу метафізичних експериментів.
 
Отже, у сюжеті роману маємо різні світи. Причому це не один сюжет із багатьма позасюжетними елементами, а декілька сюжетних ліній, кожна з яких маю свою позасюжетність. Авторські лабіринти змушують «дертися» крізь текст, при чому такі накладання лише підсилюють увагу як до самих героїв, так і розвитку дії. Подібне нарощування відсилає до елітарної майстерності прозового письма авторки (згадаймо «Проект ²Міссурі²» із гіперпосиланнями). Очевидно, що Яна Дубинянська вирішила погратися із часом та простором, створивши власну концепцію художньої часопросторовості, а відтак і світу. 
У сюжеті роману запропоновано світ особистий та загальний. Для розуміння першої концепції світу в тексті зображено гармонійне буття, у якому життя перекваліфіковується не на що інше як існування. Звичайно, що героям такий світ симпатизує, бо не знають іншого (чи, скоріш за все, бояться знати). Скажімо, Ірма насолоджується життям у своєму власному середовищі: «Мені добре тут, у моєму особистому просторі та хроносі по внутрішніх межах. Я не потребую зовнішніх ментальних, енергетичних чи інформаційних опор. А тим більше – жодної конкретної людини як їхнього суб’єкта» (с. 86).
 
 До теми. «Свій час» - роман про письменника, що творить реальність
Іншими словами, особистий простір – це оаза приємності, захищеності, комфортності, безвідповідальності. Такий світ наділено утопічними барвами та пахощами. Означений спосіб життя радше нагадує існування равлика, кокона, мушлі тощо. І тільки раптове втручання чужорідного тіла чи звуку сигналізує про можливу дисгармонію особистого простору. Як наслідок, герої отримують адреналіновий сплеск, свідомість перестає почасти нормально функціонувати, а реальність сприймається ілюзорно. Така картина світу Яни Дубинянської нагадує просторові концепти Тараса Прохаська та Валерія Шевчука, кожен із яких своїх героїв ховає чи то в «мурашниках», чи домі-мушлі.
 
На противагу особистому простору авторка вибудовує і простір загальний або ж «сумнівно-каламутний». Такий статус світ отримав від мешканців, залюблених у свою вісь простору. При чому, ті ж самі любителі приватного простору не роблять спроб до розширення власних горизонтів, збільшення географії.
 
Великою відмінністю загального простору є те, що тут жителі володіють єдиним, спільним часом. Важливим є не стільки володіння хроносом, скільки бути вільним від нього. У загальному просторі важливо мати волю, без будь-яких зазіхань, без приватизації часу, це світ вільних людей. Завдяки такому контрасту Яна Дубинянська ідеально ілюструє позицію суб’єкта у колективному свідомому та поза ним. Чи зможе така людина прожити без соціуму і що її очікуватиме? 
Відповідь дискусійна, проте і не варто недооцінювати героїв Яни Дубинянської. У світі спільного часу мешканці особистого простору на біологічному рівні самоусвідомлюють, що не самотні, бо «людина – стадна худобина, колективна істота, вона не може бути сама» (с. 386). Це проблематика індивідуального та колективного в суспільстві, гра людських доль та підкорення їхньої свідомості системі, що заслуговує на окреме обговорення.
 
Зображення загального простору – це широке поле для експериментів із часовими махінаціями. Саме у плебс-кварталі або ж комуні можна зробити хронострибок (перенесення) у часі: або уповільнитися, або пришвидшитися, усе залежить від поставленої мети. Відповідно, сучасне літочислення Anno Domini втрачає свою функціональність, натомість авторка пропонує альтернативу: час спецохоронний, комунальний, урядовий. Це фундаментальна структура інакшого літочислення вже в іншому вимірі.
 
До теми. Купити книгу «Свій час»
Проте тут є і свої небезпеки. Концепція Абсолютного часу, як реальної цінності та ідейної привілейованості робочому часові, цілком тяжіє до переддиктаторських застережень. Творець світу-комуни Женько Крамер (чи Ежен Камер як альтер-его Ебенізера Суна) не без палкого захоплення заявляє: «Я створив власну систему, сам нею розпоряджаюся, сам варіюю. […] … натомість це структура, складна, багаторівнева, набагато стрункіша і зграбніша за ваші атомізовані хроностільники! А вигадав її я. І особисто контролюю» (с. 381). Це щось на зразок лялькового театру, де одна урядова особистість створює, контролює, формує слухняне покоління соціальної парадигми.
 
Яна Дубинянська майстриня із розставляння пасток: іронічних, фантастичних, ірреальних, детективних. Роман «Свій час» – це хитросплетіння часових модусів та накладання сюжетів, це комбінація онтологічного із екзистенційним. Це роман про розуміння та оцінку власним діям та з якою користю ми використовуємо свій час.

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage