0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Статті

по:
В період з:
Витончене мистецтво MINDFUCK: експрес-поради з руйнування бар’єрів у нашій голові
Random
Як часто ви ловите себе на думці, що «недостатньо талановиті», або «все пропало, надії нема», чи класичне «я маю це зробити, інакше я бездара»? Певно, що час від часу емоційний тиск посилюється на нашу психіку та життя загалом. Єдина причина, за якої ця прикра ситуація відбувається знову й знову, – ми та наші бар’єри у свідомості, що не тільки погіршують якість життя, а й підвищують рівень тривожності та невпевненості у собі.
 
Добре, що у літературному світі з’явилася книга-порятунок, що виявляє ключові сценарії бар’єрів та вчить нас їх знешкоджувати.Так, сьогодні йдеться про новинку «MINDFUCK. Як позбутися бар’єрів у своїй голові» від німецької консультантки з питань управління Петри Бок.
 
MINDFUCK: лайка чи термін?
 
Простими словами MINDFUCK– викривлений спосіб нашого мислення. Зазвичай саме через нього ми боїмося робити зрушення у житті, ризикувати або нести відповідальність за вчинки та наше життя.
 
Підступність цього емоційного самосаботажу полягає у тому, що виявити його у себе буває дуже й дуже важко. А подеколи й зовсім неможливо.
 
Це не дивно, адже він може ховатися як під шкірою стану раптової контрольованості ситуації, так і під станом швидкої зміни настрою та недооцінювання себе. Загалом авторка виділяє сім основних MINDFUCKів, що можуть жити у нашій голові.
 
Класифікація MINDFUCK-типів
 
MINDFUCK
-катастрофа.
Ця модель мислення передбачає припущення, що майбутнє принесе нам щось неприємне або навіть жахливе. В основні цього стану лежить невпевненість у майбутньому.
 
MINDFUCK-самозречення. Зазвичай людина з цим типом мислення свідомо або ні ставить інтереси інших вище за власні. Традиційно така поведінка є знайомою для жінок з дітьми, які штамповано вважають, що їхнє життя після пологів належить тільки немовляті.
 
MINDFUCK-тиск. Цей вид є одним із найгірших видів ментального самосаботажу. Його інтенсивність коливається від низької до жорсткої, а за дією він нагадує наглядача у в’язниці.
 
MINDFUCK-оцінка. Такий тип мислення знайомий усім, хто не може позбутися внутрішнього перфекціонізму у всьому.
 
MINDFUCK-правило. Модель цього мислення повязана зі шлейфом жорстких, випадкових або застарілих правил. Часто люди з таким MINDFUCKом самостійно встановлюють внутрішні кордони, через які потім і страждають.
 
MINDFUCK-недовіра. Зазвичай люди такого типу мають хронічну недовіру до себе та інших. Вона може полягати як у вербальних комунікаціях з боку людьми, так і з рідними.
 
MINDFUCK-надмотивація. Як на мене, особливо цікавий тип мислення,на який часто ми можемо натрапити у мотиваційній літературі про успіх та щастя. Цей тип мислення змушує нас викладатися на повну заради інколи примарних ідеалів. Ця стратегія відводить нас далеко від реальних потреб та можливостей.
 
Проте книга була б дещо безглуздою, якби авторка тільки описала види MINDFUCK у нашому житті та залишила нас без інструкції з розвязання проблеми, правда? Саме тому Петра Бок потурбувалася про емоційні стани читачів, тому виокремила практичні поради з усування самосаботажу.
 
 
Як видалити MINDFUCK назавжди зі свого життя
 
Розкривати відповіді = нівелювати зміст книги. А вона занадто важлива для кожного з нас у буремні часи регулярних емоційних вигорянь, самосаботування та надмірної залежності від думки соціуму.
 
Петра Бок пропонує одразу кілька стратегії зі змін внутрішньої системи мислення. Зокрема, приборкати свого «опікуна» – голос, що лунає зсередини, який змушує нас стикатися з MINDFUCK.
 
Як на мене, поради авторки дійсно практичні та прикладні. Петра детально акцентує на тому, як важливо навчитися співіснувати зі своїм «опікуном» та не шкодити власному життю. Окрім цього, вона окремим пунктом винесла важливість не впадати у крайнощі та зосередитися на якості життя.
 
Чи варто читати?
 
Без жодних вагань. Звісно!
 
Книга Петри Бок – коротка розмова з психологом, що змушує зазирнути всередину себе та почути власні потреби. Вона не замотивує на успіх, проте подарує можливість знайомства зі своїм «я» та приборкати внутрішні потреби.
 
А ще, до речі, книжка не містить води. Авторка вклалася всього у 200 сторінок, однак наповнила кожну корисним текстом, який хочеться читати й перечитувати не один раз.
 
Нехай процвітає self-madeлітература!
 
Вам може бути цікаво
Олександр Шатохін: «Кожну книжечку я намагаюсь зробити хоч трохи по-інакшому»
«Есеїстика виростає з тем, яке приносить тобі життя», – Андрій Бондар презентував книгу «Ласощі для Медора» на Book Forum
Олена Стяжкіна: Україна навіть у колаборантів асоціюється зі свободою
«Кожен примірник цієї книжки буде унікальним», — Вікторія Амеліна про «Е-е-есторії Екскаватора Еки»
Ольга Купріян: Я написала свою книжку, спостерігаючи за дітьми у власному дворі
Юлія Мусаковська: «Всі, хто борються за свободу, чимось жертвують і змінюються»
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати