З газети «Electrical Experimenter»: «Світ усміхається, не вірячи, але видатний розум Тесли незмінно робить переворот»
Кравцова Оксана
26.02.2018
Хтось вважав його мрійником, а хтось – божевільним. Проте сьогодні ніхто не посперечається з тим, що він став одним із найвідоміших і найпродуктивніших винахідників в історії людства. Далі йтиметься про феномен Ніколи Тесли на матеріалі його автобіографії під назвою «Мої винаходи». Книга в перекладі Олександри Гординчук з’явилася у «Видавництві Старого Лева». Створити свій життєпис науковця спонукав вельми благородний намір – освічувати молоде покоління.
Виникає запитання: чому саме цей учений не лише заслужив визнання та повагу авторитетних наукових кіл, а й такий високий рівень впізнаваності серед люду? Відповідь доволі очевидна. Багато хто з нас чув, що на позначення його наукового доробку в галузях електрики та механіки існує великий список термінів: іскри Тесли, індуктор Тесли, лампа Тесли, високочастотний трансформатор Тесли, свічка запалювання Тесли, електростатичне поле Тесли, методи бездротового передавання Тесли, компресор Тесли, передавання енергії Тесли, електрична місткість Тесли, парова турбіна Тесли, газова турбіна Тесли, водяна турбіна Тесли, телеавтомат Тесли тощо. Поступово, працюючи над реалізацією найсміливіших задумів, цей чоловік став брендом. Про нього у передмові до видання відомий український письменник Любко Дереш мовить таке:
«Уже на початку минулого століття Тесла, фактично, піддав сумніву увесь жанр наукової фантастики, запропонувавши бездротове передавання енергії чи екологічні літальні апарати, і лише доля вберегла Айзека Азімова та Артура Кларка від марудної роботи над колонками новин в середньої руки газетках, давши право першості їхнім романам, а не практичному генієві Тесли». Мемуари допомагають глибше поринути у світ людини, яка змогла вийти за межі (звичного, людського, свої власні).
Ще бувши маленьким хлопчиком, Нікола Тесла розумів, що хоче бути інженером. Його натомість готували до служби у церкві. Усе дитинство супроводжувалося тотальною невпевненістю в собі, а після смерті брата, яким він захоплювався («коли я згадую братові досягнення, вони затьмарюють усі мої старання»), ситуація значно погіршилася. Його неодноразово турбували нервові розлади, психічні стани, які водночас допомагали аналізувати, придумувати, конструювати (причому в химерний спосіб): «Мені не потрібні були ні моделі, ні креслення чи експерименти. Цим усім я міг оперувати в уяві, наче у справжньому житті».
Зростаючи, він багато читав, вчився самоконтролю (адже пристрастився до азартних ігор), мав специфічні гастрономічні вподобання. Якщо потрібно було позбутися якоїсь звички, навіть найбільш привабливої (наприклад, споживати каву), він пересилював себе раз і назавжди. Працював багато, без спочинку, інколи навіть до виснаження: «Мене вважають одним із найпрацьовитіших, і, певно, так воно і є, бо якщо мислення мати за труд, то йому я присвячував мало не весь свій час».
Проте водночас він був переконаний: якщо працею вважати діяльність із чітко визначеними суворими правилами роботи, то він був би найбільшим ледарем, адже примушувати себе, жертвувати життєвою енергією – це не його. Також він вірив у закон компенсації. Вважав, що винагорода завжди співмірна витраченим зусиллям, саме тому говорив, що зі всього створеного ним для майбутніх поколінь найважливішим буде підсилювальний передавач.
Зараз ті, які працюють над чимось на кшталт штучного інтелекту, розуміють, що їхні винаходи можуть стати небезпечними, призвести до великомасштабних катастроф, тому часто паралельно запускають у розробку програми для протидії. Про те, як уникнути війн, задумувався й Нікола Тесла, зазначаючи: «Лише шляхом нівелювання дистанцій в усіх сенсах: поширення інформації, транспортування пасажирів і товарів та передавання енергії, колись будуть створені умови, що забезпечуватимуть сталі дружні стосунки».
Він розумів, що людство спроможне придумати зброю, яка матиме руйнівну силу та безмежну дальність дії, тому говорив, що задля миру «варто сприяти розвиткові літальних апаратів та бездротового передавання енергії, не відкладаючи це ні на мить і застосовуючи всю силу та ресурси нації». Також винахідник передбачив багато подій, які відбуваються зараз: «Колись будуть виготовлені автоматичні пристрої, здатні діяти так, наче мають інтелект, і їхня поява спричинить революцію».
Очевидно, що особистість вельми цікава, з феноменальними розумовими здібностями, яку хочеться пізнавати. Однак за кожним генієм, феноменом, брендом ховається людина. І цінність книги «Мої винаходи» у тому, що ми маємо змогу відкривати її. Інколи незахищену чи вразливу в життєвій буденності.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно