0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Статті

по:
В період з:
У кожного є свій «Острів»
Random
Прислухайся до острова —
у його ритмі є Мюріел
 
Читати новий роман Жанни Слоньовської – наче смакувати келих розе, коли в навушниках грають «Пристрасті за Матвієм» Себастьяна Баха. Польсько-українська авторка пише про місця так, що вони стають окремими героями книжки. Саме так було в її дебютному романі «Дім з вітражем», в якому Жанна розповідала про Львів та його капіляри у вигляді вулиць. Її новий роман «Острів» замість капілярів має різні пори року, що резонують з почуттями головних героїв.
  
«Острів» — це роман про літературу в житті та життя в літературі. А також звивиста оповідь про пристрасть, внутрішні зміни та намагання нарешті спіймати міражі. У романі вдало поєднані роздуми про польську літературу з еволюцією почуттів та змінами пір року: читачі мають можливість пройти разом із головним героєм Давидом шлях від літа та внутрішньої замкненості до зими і нових прагнень. Це лінійна оповідь, на яку нанизуються, наче намистини, випадкові зустрічі, листи, обійми та посиденьки з вином.
 
Давидове літо
 
Давид належить до тих творчих людей, які прагнуть незвичайності, проте живуть у звичайному ритмі. Він польський сучасний письменник, не любить «білі» вірші та має власні літературні канони. У Давида є дружина Аґнєшка та чудова донька Кая. А ще в сімейних стосунках формується прірва, а  інтровертність героя заважає йому будувати дружні взаємини з новими людьми. Проте коли він потрапляє на літературну резиденцію на острів, усе його розмірене існування змінюється. Авторка оголює особистість Давида, виносить на денне світло його рани та недоліки. І затим дозволяє Давидові впасти в шал, відчути пристрасть, осягнути глибину англійського слова «passion». Час ловити міражі.
 
Евкаліптова дівчинка
 
На острові Давид зустрічає Її, сивоволосу евкаліптову дівчинку. Поважну Мюріел, яка живе у своєму ритмі. Герой відчув до неї те, що ніколи раніше не відчував.  Те, що мріють відчути всі люди. Кохання? Пристрасть? Повагу та поклоніння? Мабуть усе й одразу. «Якщо раніше він стояв на березі й споглядав море здаля, то тепер пірнув у глибінь і вороття назад вже немає».  
 
Бувають зустрічі, які змінюють життя. І кожен із нас перед тим сумнівається: чи варто віддатися почуттям і дати їм можливість керувати нами? Ми завжди програємо, бо справжнє кохання — це війна з собою. Перемоги немає, але сама участь робить тебе переможцем у житті. І Давид теж так думає. Роман «Острів» доволі неоднозначний. Це суміш метафор та символів. Це легке навіювання пристрасного кохання, де найбільшою близькістю стають листи та дружні обійми.
 
Так, Жанна Слоньовська пише, наче навіює. Інколи стає холодно, інколи тілом прокочуються морські хвилі. Зрештою, кожен має право дозволити собі впасти в острівний шал емоцій. Але згодом важливо опанувати мистецтво відходити назад, як це роблять морські хвилі.  Острів — це не лише назва роману і  місце розгортання подій. Острів — це Мюріел з її ритмом життя, з її припливами та відпливами, це метафора кохання та дому. Це, врешті-решт, кожен із нас.
 
«А він так і стояв на її ганку, не допущений до її оселі, вигнаний з її острова».
 
Вам може бути цікаво
«Вриваємося у весну з Дискосвітом Террі Пратчетта»: розмова з Ольгою Ренн та Галиною Листвак
501 факт, який треба знати з... історії
Пиріг Маріанна
Реттл Елісон
Перше слідство імператриці
Чек-лист: Як створити читацький щоденник
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати