Світ на порозі клонування: якою буде твоя «Світлокопія»
Старовойт Тоня
25.09.2018
Прочитавши всі відомі книжки класиків про альтернативне майбутнє, я почувалась спустошеною. Проте, коли мені до рук потрапила ця історія, я дійсно злякалась. «Світлокопія» – вигадана розповідь про клонування людини, яка за декілька років може стати моторошною реальністю. Чи справді світ стрімко наближається до ери клонів та чому вони – пряма загроза для нас, людей? Про це – далі.
Мати технологій
З початку Шарлотте Кернер та письменництво були на різних полюсах. Вона – на економічному факультеті в Німеччині, воно – у мріях дівчини. Авторка роману за освітою є соціологом, а у перші роки після закінчення інституту займалася дослідженням власного міста.
Проте неможливо було ігнорувати поклик серця: з 1979 року Шарлотте вирішує присвятити себе творчості. У Німеччині Кернер відома передовсім як авторка біографій про видатних жінок. Основними у її романах є наукові теми, особливо біомедицина, генна інженерія, антропологія. Тому досить очікувано, що справжню популярність письменниці приніс роман, який порушує низку етичних проблем та ставить запитання: чи справді наукові досягнення завжди йдуть на користь людям?
Іріс – Сірі
Отже, основна сюжетна лінія розгортається навколо немолодої талановитої піаністки Іріс, якій було діагностовано невиліковну хворобу. Коли жінка дізнається про свій стан, вона вирішує вдатись до відчайдушного кроку – клонування себе. Проте Іріс керується зовсім не ніжними почуттями чи бажанням віддавати свою любов. Єдина мета, яку переслідує жінка, – народити ідеальну копію себе, яка була би такою самою геніальною піаністкою.
До теми. Купити книжку «Світлокопія»
Але час спливав. Сірі, дочка Іріс, починає усвідомлювати, з якою метою вона з’явилась у цьому світі та чому мати так багато зусиль вкладала в навчання дівчинки грі на піаніно. І це йде аж ніяк не на зміцнення стосунків.
Клоноване майбутнє
До речі, концепція роману цікава тим, що клонування у майбутньому не вважається великим дивом. Навпаки, люди звикли до цього, а деякі навіть заохочують неповні сім’ї до такого розв’язання проблеми. Але чи справді за технологіями буде майбутнє? Шарлотте Кернер не дає чіткої відповіді на це питання, натомість втілює всі свої здогадки в образі Сірі. Вона – довершена копія матері. Вона – суміш експерименту та егоїстичного бажання Іріс бути увіковіченою.
«Світлокопія» – щира розповідь у деталях від дівчини, яку змусили з’явитись у цьому світі. Оповідання ведеться емоційною та динамічною мовою. Ця маленька історія читається швидко, проте глибинний сенс міцно засідає у свідомості, нещадно крадучи місце для інших думок. Ви будете ненавидіти Іріс, співчувати Сірі. А потім ваше ставлення до родини зміниться на 180 градусів й ця клонована дівчинка не буде викликати нічого, окрім відрази.
«Світлокопія» – це ніби побувати на літературних американських гірках, де зламані гальма – тож ти постійно їдеш на максимальній швидкості.
Чому її варто прочитати?
Вона динамічна
Шарлотте Кернер орієнтувалась насамперед на молодь, яка читає переважно в транспорті або на парах під партою. Тому об’єм вийшов зовсім невеликий, а легкість мови дає змогу проковтнути історію за кілька годин.
Вона повчальна
Звісно, будь-яка гарна історія має нести в собі певний сенс. Проте «Світлокопія» вчить нас любити та цінувати своїх рідних і близьких, попри всі чвари поміж вами.
Вона застерігає
Еволюція наукових досягнень – це добре. Але завжди потрібно знати, коли зупинитись, допоки світ не став повністю клонізований та комп’ютеризований. «Світлокопія» саме про це.
Вона лякає
Деякі епізоди з історії легко можуть скласти конкуренцію романам Кінга. Адже вірогідне майбутнє, де клони виходять з-під контролю, часом шокує навіть більше, ніж всі докупи взяті разом монстри Короля Жахів.
Вона мотивує
Зрештою, якщо відкинути ідею клонованого майбутнього, то цю історію можна трактувати і як маніфест всім людям, закоханим у власну справу. Іріс не була ідеальною матір’ю. Проте вона точно була геніальною піаністкою,більш ніж закоханою в музику. Жінка жила нотами та клавішами, а її дочка -– спроба залишити після себе ще трохи власної творчості. Адже самореалізація для митців є однією з головних цілей життя.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно