Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Кравцова Оксана
«Східно-Західна вулиця» – книга про чотирьох людей і два злочини
Random
Якщо взяти фотографії, які десятиліттями припадали пилом у сімейному альбомі, уважно їх роздивитися… Можна побачити багато цікавих дрібниць: написи на звороті, настрій рідних у момент створення світлин, несподіваних людей поруч із ними, зрештою зауважити архітектуру будинків на задньому плані, а також нюанси, що вкажуть на правлячий у той час режим.
 
Саме з вивчення домашнього архіву розпочав своє дослідження професор права, юрист-міжнародник Філіп Сендс. А стосувалося воно двох інших правників – Герша Лаутерпахта та Рафала Лемкіна, які долучилися до створення сучасної системи міжнародного правосуддя. Перший ввів термін «злочини проти людяності», другий – «геноцид». А пов’язувало їх із родиною Філіпа Сендса те, що його дідусь Леон Бухгольц жив колись, як і вони, в місті Лемберг (він же Львув, Львов, наш Львів). А ще – їхня етнічна приналежність. Окрім трьох згаданих основних персонажів є ще один – Ганс Франк – адвокат Гітлера та один із провідних юристів націонал-соціалізму, що фіксував усі свої кроки в особистих щоденниках (42 томи міжнародних злочинів); був любителем цінних речей і музики, зокрема класики. Ключовим моментом для всіх стане Нюрнберзький трибунал – точка відліку для системи міжнародного права, яка покликана працювати, щоб «криваво-червона ганчірка з чорним павуком на білому полі» більше ніколи не псувала життя людям. 
 
Автор досліджує документи, працює в архівах, спілкується з очевидцями подій, нащадками жертв нацистського режиму, а наслідком стає книга «Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова», у якій розгортається ціле детективне полотно переплетених подій, доль, історичних моментів, смерті й життя. 
З чого ж усе почалося?
 
У 2010 році Філіпа Сендса запросили прочитати лекцію для студентів-юристів у Львові. Він з радістю погодився, бо це місто – батьківщина його дідуся, який був вельми малослівним. Хотілося заглянути за куліси минулого. Письменник Йозеф Віттлін писав: «Львів та його культура пахнуть солодкою випічкою […] вони мають смак особливої ягоди, черемхи, дикої вишні, що нібито достигає лише на Клепарові, у передмісті Львова», але водночас: «Ностальгія любить підробляти навіть смак, спонукаючи нас відчувати самі лише солодкі пахощі Львова. Але я знаю людей, для кого він був ложкою жовчі». Що ж відбувалося в цьому «місті розмитих кордонів»?
 
 
А те, що внаслідок політики нацистів, було знищено неймовірно велику кількість євреїв. Мало хто врятувався. Саме в цей час двом правникам, що колись навчалися в університеті у Львові в одного викладача Юліуша Макаровича, вдається зробити великий внесок у розвиток системи міжнародного права. Їхні погляди різні. Мотиви, мабуть, схожі. Вони втратили рідних. Проте, якщо Лаутерпахт висловлює революційну, але й трішки ідеалістичну думку про те, що «окремі особи повинні «володіти міжнародними правами», яку одразу сприймають всі, то на Лемкіна чекає тривалий час боротьби за прийняття його терміна. Під час судового процесу в Нюрнберзі його майже не використовують. Щоб зафіксувати слово «геноцид» у документах, Рафал Лемкін докладає титанічних зусиль. І отримує своє. Про злочини проти груп говорять. Це реалістичний підхід. Але він має й суттєвий мінус. Такий злочин важче довести. Він може спричинитися до виникнення конфліктів між групами. Філіп Сендс маневрує між цими двома опозиційними поняттями, бо прекрасно розуміє думки обох юристів – потребу кожної особи мати права, але й відповідати за свої вчинки; водночас захист, але й відповідальність груп, ідентифікація яких на «ми» й «вони» може бути загрозливою.
 
Особливу увагу в книзі зосереджено на судовому процесі. На лаві підсудних – 22 нацистських лідери. Курують засіданням чотири держави-переможниці. Лунають чотири обвинувачення. Американці озвучують перше – змова з метою вчинення міжнародних злочинів, британці кажуть про злочини проти миру, французи – про воєнні злочини, включно з обвинуваченням у «геноциді», радянські представники – про «злочини проти людяності».
Роберт Джексон, що був головним обвинувачем від США, у промові говорить важливі слова: «Те, що чотири великих держави, окрилені перемогою і вжалені ранами, утримуються від помсти і добровільно віддають вирішення долі своїх полонених ворогів суду, є однією з найсуттєвіших данин, яку Сила коли-небудь складала розуму». Саме в той час доля звела Лаутерпахта, Лемкіна та ката їхніх рідних Франка «у Нюрнберзькому палаці правосуддя, формалізувавшись у текст обвинувального акту». Втрата рідних змусила двох юристів-міжнародних придумати поняття для покарання вбивць на міжнародному рівні. Втрата рідних вилилася в мовчання та замкнутість раніше завжди усміхненого Леона Бухгольца. Зацікавленість колегами, родинна приналежність спонукали Філіпа Сендса написати ґрунтовну працю. 
 
Стосовно Східно-Західної вулиці, то нею йшли люди на смерть. Окремі особи, а разом – група. Є надія, що такі праці нагадуватимуть усім про наслідки, коли грають чорними, а гра – проти людства.
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage