Що робити, коли ти інтелектуал?
07.11.2013
Нарешті в українському перекладі з’явилась книжка, на якій виросло кілька поколінь британців. «Таємний щоденник Адріана Моула» Сью Таунсенд був бестселером у середині 1980-х, проте й досі він є улюбленою книжкою у британських підлітків. Роман написаний у формі щоденника чотирнадцятирічного хлопця. Цей твір динамічний, відвертий, іронічний. Тут багато комічних ситуацій, багато правдивих «проблем», притаманних і сьогоднішнім одноліткам Моула. Адріан – із тієї ж категорії героїв-улюбленців, як Пітер Пен, Том Сойєр, Гарі Поттер чи пам’ятний радянським підліткам Тимур. Проте, на відміну від згаданих персонажів, Адріан, крім усього, ще й інтелектуал, який читає «Злочин і кару» Ф. Достоєвського та «Чорного принца» А. Мердок.
Сью Таунсенд розвиває ту лінію підліткових героїв, які не є цілковито «правильними». Адріан «народжений» іншою епохою, часом нестабільності, коли в британському суспільстві відбувалися численні дебати про майбутній економічний шлях. Водночас саме в той час Принц Чарльз одружується з Леді Діаною, і ця подія стає символом початку 1980-х. Попри те, що Адріан – інтелектуал і, до всього, досить чемний, він прагне зрозуміти, чому у світі на «чорне» кажуть «біле».
В житті хлопця не все протікає плавно. Мама вирішує полишити родину й переїхати зі своїм «бойфрендом» паскудником Лукасом (дружина якого, до речі, відкриває в собі лесбійську сутність, про що також відверто говориться в книжці) до іншого міста. Батько Андріана живе тільки з соціальної виплати. Він безробітній, а тому має чимало боргів і величезну купу проблем. У школі не все просто. З Адріана канючить гроші шибайголова Баррі Кент. Докучає «вирлоокий» директор Скрутон. Дідуган Берт Бакстер, допомагати якому зголошується Адріан, виявляється вередливим старим (хоча і добрим всередині, проте треба докласти чимало зусиль, аби достукатися до тієї «середини»).
Крім того, підліткові проблеми Моула розгортаються в період, який прийнято називати досить непростим для Британії. Ідеться про 1981 і 1982 роки – час прем’єрства Маргарет Тетчер. Цей період позначений масовими робітничими страйками, а також одним із найбільших скорочень, коли кількість безробітних сягнула цифри в 3 мільйони, як зазначено у щоденнику Адріана.
Наш герой – хлопець із клепкою, досить цікавий і спостережливий; водночас він видається занадто хвалькуватим (у звіті про «скандальну» поїздку до лондонського музею хлопець показує, що тільки він його дівчина Пандора поводили себе чемно, за що й отримує дві відмінні оцінки; а у враженнях про виставу, в якій бере участь, зазначає, що його гра була найкращою). Крім того, Моул наважується надіслати свої перші поетичні проби на Бі-Бі-Сі. Він навіть отримує відповідь (щоправда, йому так і не відповідає Малколм Маґґерідж на запитання про те, як жити інтелектуалу). Потім надсилає черговий вірш і лист із запитанням про гонорар, а заразом і можливість виступити на радіо, зазначаючи, що виступ має відбуватися до десятої, бо далі хлопець мусить лягати спати. Адріан хвалькуватий, потаємний (він ховає телефонні рахунки про «туніські розмови» з Пандорою коштом батьків, а також, коли мама йде з дому, дарує її лисячу шубку своїй дівчині).
С. Таунсенд не ідеалізує персонажа, як і його епохи. Головний герой гранично відвертий у щоденнику. Історія про Андріана Моула – щоденник підлітка, який переживає ті самі проблеми, що й безліч інших хлопців (розлучення батьків, бідність, зустрічі з дівчиною, перше прийняття власної сексуальності, дорослішання). Історія починається 1 січня 1981 року. Проте, переживши складний рік, хлопець не занепадає й пише для себе перелік вимог на 1982 рік. А отже, він - усе одно переможець, який із часом зможе сам розібратися у своєму житті.
Дмитро Дроздовський
Джерело: Друг Читача
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно