«Середня стать»: сутінки самовизначення
Бабкін Сергій
19.07.2018
Рушієм до створення великого роману є унікальна історія, якою авторові кортить поділитися з якомога ширшим колом людей. Інколи одних тільки словесних розповідей виявляється замало, щоб візуалізувати найпотаємніші людські почуття. Сухі слова надто спрощують емоції, особливо, коли передісторія сягає аж трьох поколінь. Тоді народжуються книги-сповіді, наділені магією фатуму та трагічної простоти. Книги, здатні говорити про речі, які можуть здатися непристойними чи занадто відвертими. Саме таким є роман американського письменника грецького походження Джеффрі Євгенідіса «Середня стать», який розкриває неймовірно відверту історію гермафродита.
Три покоління в очікуванні найстрашнішого
Калліопа Стефанідіс, на перший погляд, середньостатистична мила дівчинка з родини етнічних греків, дід (Лефті) та бабця (Дездемона) якої виїхали до Сполучених Штатів із екзотичної Віфінії, що у Середній Азії. Майбутні американці тікали зі схилів Олімпу від люті турків, тож вдалося прихопити з дому зовсім небагато – скриньку із шовкопрядами, спогади про родючі оливкові схили та підступний ген, відповідальний за рецесивну мутацію п’ятої хромосоми.
Річ у тому, що Дездемона та Лефті – рідні брат і сестра, які закохалися одне в одного. Хоча їхня жахлива таємниця лишилася на Батьківщині, куди вони більше так ніколи і не повернулися, докори сумління гризли їх і в Детройті, особливо коли в них народжувалися діти. Дездемона під тиском постійних переживань та нічних кошмарів привела у світ хлопчика та дівчинку – Мільтона та Зо, які виявилися цілком здоровими малюками. Проте доля приготувала для Стефанідісів ще один сюрприз – Мільт закохався у свою троюрідну сестру Тессі і твердо вирішив з нею прожити життя. Тож, саме маленька Калліопа стала продуктом їхнього кохання та генетичних колізій.
Не дівчина, а щось проміжне
«Світ важчає, коли в ньому з’являюся я», – зізнається про своє перше народження Калл – 41-річний працівник Державного Департаменту США, який до 16 років вважав себе Калліопою. Дівчинку, появи якої так чекали батьки, назвали символічно на честь музи оповіді в грецькій міфології. Через кілька десятків років їй і самій доведеться розповісти неймовірну історію власного перевтілення.
«Я, як Тіресій, спершу був одним, а потім став іншим», – натякаючи на своє античне коріння, каже головний герой. Він із самого дитинства почувся білою вороною, проте ніхто не знав про його побоювання та не відчував наближення бурі. Підстаркуватий сімейний лікар із року в рік не помічав у Калліопи жодних відхилень.
Але вона знала себе краще від усіх і з настанням підліткового періоду відчувала гостру несхожість на інших одноліток. Каллі розвивалася скоріше як хлопець – і фізіологічно, і психологічно, але батьки все списували на підліткові гормони. І, звичайно ж, перше кохання. Каллі пригнічували її шалена пристрасть та тяжіння до рудоволосої подруги, але боротися зі своїми почуттями вона не могла: «…захоплення Темним Об’єктом, здавалося, триватиме вічно».
До теми: купити книжку «Середня стать»
У школі дівчата кепкували з неї за відлюдькуватість та нетипову зовнішність, вдома Каллі вдавала вигляд, що все гаразд, імітуючи місячні, щоб запобігти походу до гінеколога. Вона відчувала свою особливість, проте прагнула позбутися цих побоювань і попри все не хотіла знати правди.
Проте, за законами давньогрецької трагедії, катарсис настає в умовах найвищої форми трагізму, тим самим емоційно очищуючи душу людини. Калліопа переконалась, що вона не дівчина, а «щось проміжне», під час першого сексу з хлопцем. Вона все розуміє. Вона продовжує еротичні експерименти вже з Об’єктом, використовуючи «шафран» – так Каллі прозвала свою рудиментарну чоловічу гениталію. Юні коханці нічого не розуміючи, цілковито віддаються власним почуттям, котрі навіть не можуть якось визначити або підпорядкувати.
А вже за кілька днів Калліопа після незначної аварії потрапляє до лікарні, де після ретельного огляду лікар відкриває новий розділ у її житті.
Виродок чи людина?
Особливості організму змусили Калліопу вчитися по-новому сприймати себе і реальність. Проте у пошуках самоідентифікації їй не допомогли ні найавторитетніші фахівці, ні батьки. Виховану до 16 років як дівчину, лікарі радять хірургічно позбутися «зайвого», пройти гормональний курс і жити далі жінкою. Батьки нарешті видихають і погоджуються з цим. Але тільки не Каллі. Вона потайки дісталася до своєї медичної картки і прочитала справжній діагноз без прикрас, а щоб позбутися термінологічних різночитань, звернулася до Вебстерівського словника. Гіпоспадія, євнух, гермафродит, виродок – відповів їй довідник.
«Я не дівчина. Я хлопець», – написала у прощальній записці батькам Каллі і подалася у пошуках себе подорожувати країною. Там, у готельному номері, відбулося доленосне перевтілення – Калліопа стала Каллом, тим, ким воліло бути її тіло та її складна біологія.
Суміш страху перед невідомим життям та нових емоцій від подорожі автостопом, подалі від батьків та затишної оселі, нових знайомих та друзів, допомогли юному Каллу пізнати і прийняти себе. Він не виродок, він просто людина з унікальними особливостями організму. «Усе залежить від нашого вибору. Природа обдаровує нас мозком. Життя обертає це на свідомість».
***
Джеффрі Євгенідіс отримав Пулітцерівську премію за книгу «Середня стать». Але на цьому його внесок у розвиток суспільства не закінчується. Людей завжди лякають так звані виродки, не схожі на інших. Цнотливі суспільства сахаються та осуджують нетрадиційні сексуальні вподобання інших, бажання зміни статі або ж навіть занадто екстравагантний одяг. Але Євгенідіс своєю книгою спробував передати весь трагізм життя людей, які через певні обставини не схожі на інших і їхню силу в нескінченній боротьбі за самовизначення. Життя, як американські гірки, сповнене неочікуваних підйомів та обривів. Заборонене кохання через три покоління викрило себе у тендітній дівчинці-гермафродиті, якій вже навіть після перевтілення у чоловіка все життя доведеться соромитися власної особливості.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно