«RECвізити»: відверті розмови з письменниками
05.04.2016
Микола Петращук, Друг читача
Тетяна Терен. RECвізити. Антологія письменницьких голосів. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015 (в двох книгах).
Майстри слова, поетичного й прозового, залишають після себе слід у вигляді текстів. Через їх призму ми можемо спробувати розгледіти образ літератора з його смаками, вподобаннями, звичками. Та, як правило, його не вдається чітко відтворити.
З іншого боку, найкраще людина пізнається під час приватного спілкування, в тривалій розмові. Відповідно, допомогти зацікавленим познайомитися з улюбленими письменниками та поетами як особистостями, глибше їх зрозуміти, вникнути в їх думки та настрої покликаний проект журналістки Тетяни Терен «RECвізити. Антологія письменницьких голосів». До речі, ще однією метою проекту є фіксація моментів, збереження інформації на папері та передача її наступним поколінням.
«RECвізити. Антологія письменницьких голосів» розділені на дві книги, в яких розміщені розлогі розмови з письменниками. Героями першої книги стали Юрій Андрухович, Віра Вовк, Леся Воронина, Василь Голобородько, Лариса Денисенко, Анатолій Дімаров, Іван Дзюба, Іван Драч, Сергій Жадан, Оксана Забужко. До другої потрапили розмови з Юрієм Іздриком, Ігорем Калинцем, Маріанною Кіяновською, Іваном Малковичем, Юрієм Мушкетиком, Дмитром Павличком, Галиною Пагутяк, Тарасом Прохаськом, Ірен Роздобудько та Юрієм Щербаком.
Розпочинає першу книгу авторське слово Тетяни Терен та слово від читача, що написала Мирослава Марчук. Опрацьовуючи матеріал, Терен вирішила максимально скоротити власну присутність у цих інтерв’ю. Всі розмови, записані в книзі, оформлені згідно певного кліше: саме інтерв’ю, цитатник (де вміщені думки респондентів про свободу, любов, віру, смерть, патріотизм і так далі) та досьє, яке містить коротку біографічну довідку про респондента. Після кожної бесіди зазначено дату, коли вона проводилася. Загалом усі розмови, окрім бесіди з Дімаровим, були записані протягом однієї зустрічі одним нападом.
Різного віку літератори, представники різних епох, розмовляють відверто про життєві та світоглядні речі, діляться спогадами. Їхні характери накладають відбитки на розмову. Для прикладу, Прохасько радо розповідає про сім’ю, а Жадан про особисте розмовляти не прагне. Андрухович говорить про відчуття прискорення часу, а Іздрикові здається, що він прожив чотири життя. Попри те, що всі герої «RECвізитів» мають власний світогляд і володіють особистим унікальним досвідом, їхні бесіди гармонічно доповнюють одна одну. Під час читання інколи виникає враження, що вони спілкуються не тільки з журналісткою, а й ведуть бесіду одні з одними.
Терен не мала на меті ставити запитання, які були обговорені респондентами в інших інтерв’ю. Вона дала чудову можливість літераторам проговорити проблеми й поняття, яким раніше, в тому числі й у попередніх розмовах, мало приділялося уваги. Окрім того, їхні розповіді не прив’язані до певного часового простору та географічного місця.
Не оминемо увагою й того, що двокнижжя «RECвізити» чудово оформлене: книжки оздоблені в ошатну тверду палітурку, текст надруковано на чудовому білому папері, сторінки щедро ілюстровані якісними світлинами.
Безумовно, «RECвізити» зацікавлять не тільки літературознавців чи шанувальників інтерв’ю, а й любителів української літератури, зацікавлених постатями, які мають вагомий особистий літературний доробок та формують сучасний український літературний простір.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно