Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Рецензія на роман Кадзуо Ішіґуро «Похований велетень»
Random
Видання найновішого роману англійсько-японського письменника, нещодавнього нобеліята, нескладно пов’язати саме з цією відзнакою – чи не єдиною у світі, яку одностайно визнає загал, попри прорахунки її комітету. Утім, висока репутація автора сформувалася давно: у збірнику «1001 Books You Must Read Before You Die» за 2006 рік фігурують аж чотири його романи (для порівняння: Фолкнера, Чапека, Кавабату – кожного згадано одним-єдиним твором).
 
Олег Сидор-Гібелинда, Критика
 
Перед читачем постає світ дуже раннього Середньовіччя – лише на третині книжки окреслюється умовна хронологічна межа, пов’язана зі смертю короля Артура, але враження таке, ніби дія відбувається в первісному суспільстві. Правда, сповідують християнство, але далеко не всі.
Паралельно відбуваються суто середньовічні обтяжливі етикети, поклони, церемоніяльні перепросини – і підозри, інтриґи, змії за пазухою, підлоти й гидоти. Ішиґуро нещадно спростовує як вигадку медієвістів ідею рятівної духовної цілісности, властивої людям цієї доби. Відьом немає, зате донесхочу лютує драконка Квериґ, яка напускає на людність містичну імлу, куди там Стивенові Кінґу. Герої рухаються від страху до тривоги, і якщо не проговорюють кожну свою фрустрацію, то лише тому, що їхній словниковий багаж не пристосовано для таких вправ, що можуть притлумити відчуття небезпеки, обеззброїти чи послабити. Наприкінці роману вимальовується і розв’язка всієї цієї затяжної каламуті та поіменно називається небезпека, яку одні герої хочуть подолати, а інші – продовжити в ім’я сумнівної, але усталеної стабільности: амнезія, загальне забуття і нечулість (услід за Алєксандром Сокуровим ледве не бовкнув «скорботна», але такий епітет тут справді доречний). Нехтування власним корінням – недарма в романі матеріяльним ляйтмотивом є вузлувато-брудне коріння – призводить до заморожування воєнних конфліктів, нехтування колишніми родинними чварами.
 
Останні два розділи – шедевр прози Ішиґуро і водночас дарунок добряче стомленому читачеві, який, подібно до героїв «Похованого велетня», довго блукав ув імлі, мовби втрапивши на планету Плюк, а не до старої, доброї Британії. Усе раптом стає на свої місця, але остання крапка над «і» не приносить розради, бодай чіткого вирішення конфлікту, обидва варіянти якого виявилися небезпечно двосічними, обопільно загрозливими. Актуальність таких роздумів для нас поготів вражає, і її, на відміну від іноземних романів, що їх в Україні видають і перекладають, ніхто не поспішає артикулювати.
 
 
Людина двох глобальних цивілізацій, східної і західної, Ішиґуро уникає диктату однієї опінії. Тож події у романі оповідаються ніби вустами трьох персонажів: старого селянина й колишнього лицаря Акселя, пристаркуватого лицаря Ґавейна і причинного хлопчика Едвіна, якому приписують надприродні здібності. Жодного разу монопольне «я» не проникає на сторінки книжки, але іноді просочується іронічний, ледь стомлений і мудрий коментар автора. Скажімо, на тему специфічного розуміння простору в часи християнської архаїки. Шкода, що таких коментарів тут обмаль, хоча, якби їх було надміру, художній твір тяжів би до якихось (при всій повазі) «Категорій середньовічної культури», а в читабельності значно втратив би. Деякі проблеми окреслено пунктиром, як-от іще один цивілізаційний перетин: Стародавнього Риму та нової Англії, руїн колишньої імперії та вбогих землянок імперії нової, ніким іще не запідозреної; одні геть струхлявіли, але й інші поки що не переросли у «вищу якість».
 
Книжку чудово оформлено, хоча художнє рішення може здатися суперечливим: шрифт має синю барву, та саме це виглядає не просто виправданим, а єдино можливим. Оформлення наближається до мінімалістичного, з елементами дитинности. Саме в цю пору життя найліпше читаються фентезі: до цього жанру тяжіє «Похований велетень», хоч насправді він є розлогою притчею на середньовічному матеріалі.
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage