Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Кізима Олеся
«Прокрастинація», або витончене мистецтво відкладати справи на потім
Random
Мабуть, багато-хто знає старий-добрий жарт про українських заробітчан. Мовляв, приїхали, день за днем минає, а вони й за холодну воду не беруться, безжурно кажучи: «То ся зробить!». От працедавці й дивуються, хто ж той загадковий роботяга – Тося, – котрого так чекають українці-прокрастинатори. Але для мене прокрастинація, як така, асоціюється, щонайперше, з... іспанціями, адже поживши певний час в Іспанії, відразу вивчила ще одне їхнє улюблене слово, поруч із сієста та фієста. Це – вічне mañana, тобто «завтра», або, простіше кажучи, навіщо робити сьогодні те, що можна відкласти й на завтра?


 
Два життя особистого та професійного досвіду
 
«Ми знаємо прокрастинацію вздовж і впоперек: у нас було багато недоспаних за роботою ночей, ми роками билися над докторськими дисертаціями, платили штрафи за перевищення терміну сплати податків і вигадували витончені пояснення на роботі за затримки (розповідь про те, що в сім'ї хтось помер, – наш найбільш показовий приклад)», – не без гумору звертаються до читача у передмові книги «Прокрастинація» авторки – психологи Джейн Б. Бурка та Ленора М. Юен. Їхня дослідницька робота розпочалась ще у 1979 році, коли в Консультаційному центрі при Каліфорнійському університеті в Берклі створили першу програму групової терапії для студентів-прокрастинаторів: хоч боротьба кожної людини була унікальною, все ж одні й ті самі шаблони і теми постійно повторювались. У першій спільній книзі «Прокрастинація», що вийшла у 1983 році, дослідниці визначили прокрастинацію як проблему ставлення людини до самої себе, котра відображає хитке відчуття самооцінки. Чверть століття подальших клінічних спостережень, найновіших  даних з царини нейронауки, поведінкової економіки та інших джерел, а також наявність результатів тривалих досліджень зумовили появу оновленого видання «Прокрастинації», в якому наголошується: проблема самоцінності ґрунтується на вмінні приймати свою біологію, свою історію, свої обставини і численні обмеження людської природи.
 
 
Зробити сьогодні VS відкласти на завтра
 
Слово «прокрастинація» виникло у результаті поєднання двох латинських слів: «pro», що означає «для», та «crastinus» – «завтра». Цікаво, що ще у стародавніх єгиптян було два слова, котрі можна перекласти як «прокрастинувати». «Одне використовували для означення корисної звички уникати непотрібної роботи та імпульсивних дій, заощаджуючи так енергію. Інше ж позначало шкідливу звичку лінуватися робити те, що необхідно для виживання, наприклад відкладати оранку полів тоді, коли це слід зробити відповідно до циклу розливання Нілу». З плином тисячоліть, у зв'язку з технологічним прогресом, проблема прокрастинації набула ще більшого розмаху і, на жаль, продовжує зростати. На сьогодні найпотужнішою причиною навмисного затягування часу є засилля необмеженої та легкодоступної інформації, причому цілодобової і практично будь-де. Варто додати, що проблема прокрастинації має комплексну природу: особисті психологічні, поведінкові та емоційні особливості тісно переплітаються із соціальними, культурними та технологічними чинниками, з біологічними та неврологічними схильностями, а також із загальнолюдськими тенденціями.
 
 
Чи така страшна прокрастинація, як про неї кажуть?
 
Один із учасників першої групи прокрастинації у Каліфорнійському університеті в Берклі порівняв прокрастинацію з кульбабою: вириваючи її, втішаєш себе, що позбувся бур'яну, та потім з'ясовується, що у неї глибоченне коріння і вона проростає знову.
 
Чому ми навмисно затягуємо час? Емоційне коріння прокрастинації – таке ж глибоке та заплутане, як у кульбаби, і включає наші почуття, спогади, страхи, надії, мрії, сумніви й тиск, які ми переживаємо, хоча багато прокрастинаторів навіть не усвідомлює всього, що відбувається всередині, адже використовують прокрастинацію для уникнення неприємних відчуттів. Ще одним коренем прокрастинації є складні відносини прокрастинатора з часом: час сприймається як супротивник, якого треба перемогти, перегнати або пережити, що ще більше підливає оливи у вогонь прокрастинації.
 
Як боротися з прокрастинацією? Вивчивши основи власної схильності відкладати справи на потім та застосовуючи на практиці техніки подолання прокрастинації, які радять Джейн Б. Бурка та Ленора М. Юен у цій книзі. Також слід пам'ятати, що припинити прокрастинацію – це ще не означає стати щасливим. Адже можна (і потрібно!) вміти любити свій сад – навіть коли в ньому є кілька кульбаб.

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage