Посвята Нью-Йорку, безум Голлівуду та приперчений цинізм від Вуді Аллена
Бабкін Сергій
13.01.2019
Протягом минулого літературного року читачі «Видавництва Старого Лева» отримали змогу заповнити на власних книжкових поличках синематографічну нішу, адже вже вийшли друком письменницькі доробки легендарного шведського кінорежисера Інґмара Берґмана, оскароносного актора Тома Генкса, а нещодавно цю плеяду доповнила збірка короткої прози від неперевершеного у гострій дотепності та іронічності Вуді Аллена.
Сучасний світ надміру переповнений різним непотребом, який довірливим споживачам пропонують під обгорткою чогось надважливого, унікального та вкрай необхідного. Як вибиратися з цього стану речей? Читати книжки, подібні збірці «Повний безлад», де прагматичний Вуді Аллен розставляє на відведені місця силу-силенну спроб накрутити (подекуди, неприховано обманути) маленьку людину в гігантській економіці споживання: починаючи від «убрання з тканини, що зарядить ваш мобільний телефон», закінчуючи спекуляціями з правами щодо інтелектуальної власності. Саме цей маніакальний безлад у стосунках людини з оточуючим її світом речей та явищ береться завзято розгрібати американський режисер театру та кіно.
Підґрунтям для плетива оповідань-міркувань Аллена часто слугують повідомлення ЗМІ, що наперебій одне одному несуться розповісти нам про чергове «сенсаційне» відкриття; а ми залюбки ймемо на віру і купуємось. За манерою це нагадує збірку не меншого дотепника Джеремі Кларксона, котрий у подібний спосіб, скрупульозно вичитуючи газетні рубрики або переглядаючи щоденні випуски вечірніх новин, полемізує над їхньою відірваністю від реального життя та дійсних людських потреб. Його книжка, до речі, також виходила завдяки Старому Леву.
До теми. Купити книжку «Повний безлад»
Очевидно, що автор дозволяє собі, як те й личить досвідченому режисерові, значну долю перебільшень та сценічних вигадок. Проте за цим непідробним стилем криється бажання якнайщиріше поспілкуватися з власним читачем (або глядачем, коли говорити про його фільми). Тож коротку прозу Вуді Аллена варто читати (і сприймати) в стилі самого автора: критично, з іронією, пам'ятаючи, що сувора дійсність завжди перебуває в позиції абсолютної меншості щодо пафосної вигадки.
Крім іронії та можливості добре повеселитися — повірте, ви будете щиро заходитися сміхом від дотепних діалогів чи метафор, забуваючи, що перебуваєте у людному місці, — читати збірку «Повний безлад» дуже круто й тим, що читач опиняється в малознаному світі американської популярної споживацької культури, майстерно витвореної у минулому сторіччі. І Вуді Аллен, можливо, найкращий поводир цією галактикою. Йомвірно, ви не здогадувалися, що «Сад Аллаха» — це казковий готель у Голлівуді, де 1920-50-х років зависала добра купа тогочасного мистецького бомонду: від Фіцджеральда з Ґарбо до Сінатри з Рахманіновим. Тому не лінуйтеся зазирати до посилань, якщо кортить дізнатися, що то за іграшка «Light-Bright» і чому Майкл Джексон мав окремий вхід до всесвітньо відомого нью-йоркського музичного магазину «Колоні».
Кожне оповідання чи коротесенька п'єса з під його пера — короткий начерк сценарію потенційної комерційно успішної комедії з елементами чорного гумору, витонченого еротизму та цинічного знущання із усталеного світового порядку. Очевидно, що іншої подачі матеріалу від Вуді Аллена годі було й очікувати. Але зауважте, що запозичення чужих ідей для екранізацій чи театральних постановок може спричинити прикре банкрутство та затяжну судову тяганину, як у випадку доктора Скізикса Фіблмана з алленівського оповідання «До уваги геніїв: розрахунок лише готівкою». Аж тут до гри втручається Міккі Маус і під присягою засвідчує, що на власні очі бачив як «Дональд Дак напився і почав загравати з Ніколь Кідман, а особливої гостроти ситуації додавало те, що тоді вона ще була дружиною Тома Круза» і все це відбувалося на вечірці в розкішному маєтку кіномагната Джефрі Катценберґа.
Якщо навіть після викладених вище аргументів на користь ознайомлення з книжкою «Повний безлад» у вас лишилися бодай якісь сумніви, то обов'язково приправите цю суміш класичними для авторського стилю Аллена романтизацією Нью-Йорка, пікантними високими білявками та жвавим молоднечим інтелектом поважного віком творця.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно