Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Постмодерна робінзонада Пачяна
Random
Микола Петращук, Друг читача
 
Молодий вірменський прозаїк та журналіст Арам Пачян добре знаний в себе на батьківщині. Та для українського читача його творчість до недавнього часу була майже невідома. Ситуацію виправило «Видавництво Старого Лева», опублікувавши в серії «найліпше.am» за домовленістю з 1-ю Вірменською літературною агенцією збірку його оповідань «Робінзон».
 
Під обкладинкою помістилося шістнадцять оповідань, головним героєм яких, як правило, є хлопчик або молодий чоловік, хоч часто здається, що це одна й та сама людина в різних місцях, часових зрізах, просторах. Акцент на взаєминах героя з родиною (особливо з батьком) та навколишнім світом є чи не в кожному оповіданні. Окрім того, в текстах багато уваги приділено самотності, жахіттям війни та радості миру, стосункам із Богом, власному світу особистих мрій героїв, страхам, переживанням та смерті.
 
У ширшому сенсі ці короткі оригінальні чуттєві оповідання поєднують між собою історії головних героїв із їх пошуком себе, місця власного спокою та гармонії як із собою, так і з навколишнім світом, свого власного «острова», де вони зможуть відчути себе «робінзонами», тієї зони комфорту, в якій вони зможуть жити вільно.
 
Естетичні, інтелектуальні, дивакуваті, емоційні тексти пронизані глибоким сумом. Ці постмодерні оповідання відсилають до традиції Кортасара та змушують читача замислитися. Вони різні, але попри це гармонійно доповнюють одне одного.
 
Тексти Пачяна, здавалося б, читаються легко, попри притаманну їм складність для розшифрування. Акценти в них розставлені таким чином, що властива їм позірна простота, подекуди містичність, змушують читача глибоко й щиро співпереживати головному герою, а, окрім того, шукати прихований сенс, закладений у текст автором. Відчутно, що автор прагне відмежуватися від героїв оповідань та їхніх історій, бути радше фіксатором подій, а не деміургом і учасником. Слід визнати, йому це не завжди вдається: часто оповідання чи певні епізоди сприймаються як автобіографічні.
 
Пачян не боїться експериментів із письмом, побудовою речень та їх комбінаціями. Він використовує багато розділових знаків, а з допомогою трьох крапок не тільки закінчує речення, а й розставляє акценти. Прикметно, що ці оповідання не є текстами, які достатньо тільки пробігти очима. «Робінзон» — це збірка для неспішного вдумливого читання. Прочитане потрібно переживати та осмислювати, пропускаючи інформацію через себе, шукати власну інтерпретацію описаного та не боятися знаходити приховане.
 
Із вірменської для українського читача тексти адаптував Анушаван Месропян. Він і автор прикінцевого слова, в якому робить спробу пояснення основної мети цієї збірки: «Чому саме Робінзон? Можливо, тому, що зараз ми переживаємо тривожні часи і живемо у суспільстві, яке перетворилося на суцільну робінзонаду; тому, що ми шукаємо, уболіваємо і чекаємо від долі, коли нарешті прийде до нас, на наш робінзовський острів, довгоочікуваний і омріяний П’ятниця-Мир, і ми порозуміємось між собою».
 
Збірка Пачяна «Робінзон» розрахована на вибагливого читача. Насамперед її оцінять прихильники короткої постмодерної прози. До того ж вона має всі шанси зацікавити шанувальників сучасного письма та читачів, які прагнуть відкривати для себе нових авторів та не проти знайомитися з літературою інших народів.
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage