Один за всіх, і всі за одного
Сайко Оксана
04.11.2014
Є книги, читаючи які, раптом втрачаєш відчуття віку, реальності й часу. Занурившись у сторінки такої книжки, стаєш начебто одним із героєм захопливої історії або гри, з якою згодом сумно розлучатися. Саме такою є книжка Андрія Бачинського «Детективи в «Артеку», або команда скарбошукачів». Вона захоплює із перших сторінок, читається на одному подиху. Напівдетективний, авантюрний сюжет дуже динамічний, сповнений інтриги, тримає в напрузі упродовж усього твору. Тут і романтика, і хлопчача відчайдушність, дружба, небезпеки, жага до несамовитих пригод, випробування, винахідливість…
Головні герої книги - діти з різних регіонів України, які восени приїхали відпочивати в «Артек»: кумедна скрипалька Оленка зі Львова, Сергій з Луганщини, Сашко з Вінничини і Антон із Києва. Якось, почувши легенду про заховані на території сучасного «Артеку» скарби французької графині-авантурниці Жанни де Ламмот, яка стала прототипом Міледі у відомому романі Олександра Дюма «Три мушкетери», діти вирішують ці скарби відшукати. Так виникає команда відчайдухів-скарбошукачів.
Спершу дії нових артеківських друзів нагадують захопливу гру у завзятих дослідників. Але непомітно межа між грою та дійсністю стирається, й пригоди юної мушкетерської четвірки подеколи стають по-справжньому ризикованими. Коли, приміром, у пошуках скарбів діти опиняються у тунелі та стикаються там із злодіями, які поцупили цінні експонати із музею. Або коли потрапляють до рук контрабандистів у Пушкінському гроті, що є найдраматичнішим моментом книги. У тих непростих і небезпечних ситуаціях та випробуваннях, які насправді їх єднають ще більше, друзі виявляють хоробрість, гідність, кмітливість та мужність. Вони діють за шляхетним мушкетерським принципом: однин за всіх, і всі за одного.
Тому можна сміливо сказати, що у книзі Андрія Бачинського присутній і патріотичний мотив. Ці діти з різних куточків України, із різних сімей різного соціального статусу стають не просто спільниками у пошуках скарбів, аби втілити свої дитячі мрії. Тут, у «Артеку» (що у нових політичних умовах є досить символічним) вони стають справжніми друзями і разом протистоять злу. Заради дружби, заради одне одного вони навіть готові ризикувати своїм життям.
У книзі не бракує гумору, дотепності. Чи не найколоритнішим є образ добродушного товстуна, кухаря дядька Лева, колишнього кока. Є багато й пізнавального (чого, власне, зараз не вистачає дитячій літературі) – легенд та цікавих історичних фактів минувшини. Наприклад, про колишню фортецю древніх таврів на вершині гори Аю-Даг, чи про славнозвісного археолога-аматора Шлімана, який відшукав античну Трою, чи про те, хто такі масони… Тому книжка є достатньо інтелектуальною. Вона заохочує пізнавати і відкривати таємниці, на які так багата історія.
Як на мене, книгу Андрія Бачинського однаковою мірою цікаво читати як підліткам, так і дорослим. У дорослого читача виникає навіть не ностальгія, а відчуття повернення. Коли ти знову почуваєшся дитиною і можеш ще раз побувати в таборі, відчути його призабуту атмосферу, утнути якусь витівку (приміром, вимастити когось у сусідній кімнаті зубною пастою або, прилаштувавши на дверях відро, облити водою) чи податися на пошуки скарбу, відкриваючи для себе таємниці Кримського побережжя, де стільки містики, неймовірних історій та легенд. Сторінки цієї книги пахнуть морем, горами, Кримом, артеківським літом, яке триває й восени, і неймовірними пригодами. А наприкінці книжки, коли разом з героями прощаєшся з «Артеком», відчуваєш смуток…
Після прочитання книжки виникає враження незавершеності. Автор немов обриває свою історію просто на інтризі, залишаючи читача в нетерплячому очікуванні наступних пригод і нової детективної історії юних скарбошукачів, яка цього разу мала б розгортатися у Львові, у палаці Сапєги. Отже, далі буде?.. Гадаю, після прочитання цієї книжки читач з нетерпінням чекатиме на продовження…
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно