«Однакові чи різні?»: про найголовніше у тезах
Старовойт Тоня
11.05.2019
Як багато ми знаємо про себе? Часто люди помилково вважають, що розумітися на власній будові тіла — даремна та нецікава трата часу. Саме тому школярі на уроках біології з відвертою нудьгою завчають терміни та теорії. Згодом ця тенденція переходить і до дорослого віку разом зі школярами в минулому. Вони знають, як схуднути на 10 кілограмів та про шкоду цукру для здоров’я. Проте несвідомі свого походження та дивляться здивованими очима, коли дізнаються про те, що мають спільного предка з рослинами.
Іспанська ілюстрована енциклопедія «Однакові чи різні. Геноміка» наочно роз’яснює у кількох реченнях та картинці те, чого школярі не могли зрозуміти протягом семестру. Це не просто книга. Це — справжня настільна енциклопедія в середину нас самих та нашого походження.
Короткий тур генами
1. «Мендель і його горох»
Ґреґор Мендель ще у 1866 році пояснив біологічну різноманітність і став винахідником генетики. Його теорія ґрунтувалась, як зрозуміло з назви, на горосі та його видозмінах у формі та кольорі протягом років.
Загалом Мендель довів, що властивості генів можуть бути домінантними або рецесивними. Але точно спадковими. Тому ті чи інші ознаки, як-от: колір очей та волосся, можуть передаватися через покоління.
А ось згодом цю теорію почали розвивати та доповнювати Томас Морґан та Ервін Чарґафф. Яке нове слово змогли внести вони? Радимо зазирнути до розділу «Поговорімо про генетику… і про мушок».
2. «З чого ми створені?»
У клітинах всіх живих істот містяться нуклеїнові кислоти. Вперше у 1920-х роках це виявив учений Фібус А. Левін, який згодом ідентифікував і рибозу та дезоксирибозу. Зараз нам звичніше чути їх під назвами РНК і ДНК відповідно.
3. « Що таке ДНК?»
Американський вчений Джеймс Ватсон у тандемі з британським фізиком Френсісом Кріком ще у 1953-ому році надрукували статтю, яка й досі популярна, про опис структури ДНК. Вони виявили, що всі живі організми зашифровані кодом, який складається з чотирьох літер — А з Т, G з С.
4. «Пакування генів»
Уявіть собі: довжина кожної нитки ДНК складає близько 1,8 м! Але вони є дуже ламкими, як плівки у касетах, тому наш організм дуже ретельно їх зберігає загорнутими у протеїни.
5. «Геном людини»
Після серії досліджень вчені виявили, що багато захворювань пов’язані не з неправильною будовою того чи іншого протеїну (тобто ланцюгу ДНК), а з активацією чи дезактивацією генів. Так, наприклад, дослідники дійшли висновку, що побороти ракові клітини можливо, якщо дезактивувати їх геном старіння.
6. «Людина і мавпа»
З тваринами в людей набагато більше спільного, ніж ми думали. Наприклад, механізм передавання генетичної інформації, обґрунтований на функціях ДНК та РНК. Як зазначив Дарвін, від мавпи ми успадкували 98% матеріалу. А ще з прадавніх часів наші ланцюги мали один єдиний ген. Проте з плином часу геном зазнавав численних подвоєнь та змін, що призвело до нових комбінацій. Так і працює еволюція, виявляється.
До речі, нещодавно вчені дослідили ще й подібність генів, пов’язаних із людськими хворобами, до плодових мушок. Зараз лабораторії активно вивчають цю комаху.
7. «Ми ще й мітки»
Геном усіх наших клітин є недоторканним упродовж нашого життя. Однак ми маємо епігенетичні мітки (ті, що можуть бути активовані або дезактивовані), які зазнають модифікацій. Якщо пояснювати простими словами, то ланцюг ДНК — це ніби ескімо на паличці. А епігенетичні мітки — шоколадна крихта, що доповнює морозиво.
Наприклад, у близнюків геном проявляється по-своєму, хоча в обох геноми однакові. Саме тому в них різні відбитки пальців, а хворіють вони частіше за все на різні недуги. Бо близнюки, як і морозиво з крихтою, не ідентичні епігенетично.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно