0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Статті

по:
В період з:
Ніжна брутальність меланхолії
Random
«Красива книжка» – це перше враження від «Меланхолій» Юрка Іздрика. Я знаю дівчину, яка купила це видання просто тому, що воно гарне. Таку книжку хочеться читати надворі. Її хочеться фотографувати. «Меланхолії» ніби створені для весни.
 
На ніжних ілюстраціях Мар’яни Савки – жінки і квіти. Вірші Іздрика теж про жінок. Автор лишає за собою звичний брутальний образ, але поезії, що увійшли до збірки, – про солодке кохання, навіть якщо це почуття болісне. І в центрі цього кохання – жінка. Напевно, з цієї причини головна аудиторія «Меланхолій» – дівчата, спраглі роздумів про почуття.
 
я вдихаю тебе – нереально вже бути нам ближче
скалка в оці – хороша відмазка для сліз
я не зміг би щодня милуватись твоїм обличчям
я не зміг би ні дня без твоєї присутності скрізь
 
Читання збірки – ніби повільна прогулянка садом. Це не прослуховування рок-альбому, адже якоїсь композиційної цілісності збірка не має – до неї увійшли поезії різних років. Зокрема, тут можна натрапити на облюбовані у соцмережах поезії, як-от «рибний день» чи «інший». Прості, глибокі, до міри афористичні.
 
людина сама нічого не може
людині завжди потрібен інший
на кого себе помножити можна
для кого варто писати вірші
з ким можна разом долати відчай
чи радість ділити не ризикуючи
хто може в будь-яку мить засвідчити
що ти – реальний що ти – існуєш…
 
 
Прогулюючись сторінками збірки, читач зануриться в досвіди шаленого кохання, кохання невзаємного, кохання виснажливого – і завжди дуже поетичного. Проте не варто думати, що, крім кохання, у збірці нічого нема. Інша наскрізна тема «Меланхолій» – природа творчості, взаємини із тієї непізнаваною сутністю, яку називають богом.
 
слово що якось не стало законом –
так і лишилося поза законом
мутить свою нелегальну хімію
големів ліпить бореться за бога
все це чомусь від чийогось імені
все це чогось із плеча чужого
 
Щодо стилю, то, як і в попередніх збірках, Юрій Іздрик лишається зухвалим штукарем: і у пошуках несподіваних сенсів у межах умисно «роблених» рим, і в самоіронії з цього приводу. Адже поетична пригода «Меланхолій» – то забава не тільки для читача: автор теж охочий позабавлятися.
 
все це така дурна шарманка!
або ж обманка або ж фокус!
всі ці наші самотні ранки…
всі ці вечірні наші хоку.
Іронічно мовить автор і про себе:
Я живу серед них як король павіанів
скаче паства моя поміж гіллям і листям
я собі набалакав тут цілу савану
і гавану і берег і течії чисті.
 
Словом, прогулянка збіркою виявиться строкатою на враження. І все ж смакування смутку, милування світлою гіркотою переважає. Як і личить меланхолії.
 
Вам може бути цікаво
Я і Конституція: навіщо потрібні уряд та парламент?
Будь еко: книжки для екологічно свідомого виховання дітей
Арундаті Рой про «Бог дрібниць» та «Міністерство граничного щастя»
Мистецтво стратегії. Путівник до успіху в житті та бізнесі від експертів теорії гри
Нейлбафф Баррі Дж.
Діксіт Авінаш К.
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати