Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Непорнографічна «Порнографія» Ґомбровича
Random
Микола Петращук, Друг читача
 
Нещодавно в рамках перекладацького проекту «Вавилонська бібліотека» на платформі Фундації Короля Юрія за підтримки Польського Інституту в Києві та Інституту Книжки «Видавництвом Старого Лева» був опублікований роман «Порнографія», автором якого є відомий польський письменник ХХ століття Вітольд Ґомбрович.
 
Роман, написаний в Арґентині в 1958 році, вперше опублікувало паризьке видавництво «Літературний Інститут» у 1960 році. Пізніше «Порнографія» була перекладена на англійську, німецьку, французьку, італійську, японську та інші мови. Український переклад Олександра Гриценка був вперше надрукований у журналі іноземної літератури «Всесвіт» в 1992 році. Саме він, адаптований до сучасних норм української мови, опублікований у вигляді книжки.
 
"Ґомбрович насміхається з шляхетності польської літературної мови: висміює зовнішню гладкість стилю, завдяки якій кілька сучасних йому авторів здобули собітитул великих стилістів; аристократичним постатям у своїх творах приписує сільський говір та міський жаргон".
 
Ева М.Томпсон
 
Події роману відбуваються в окупованій Польщі зразка 1943 року. Та війна є тільки тлом для історії, що розповідається. Головні герої роману, уже немолоді Вітольд, від імені якого йде розповідь, та його ексцентричний друг Фридерик їдуть в гості до Іполіта, дідича з-під Сандомира. Саме в провінційній сільській місцевості, де вони проводять деякий час і починають нудьгувати, відбувається описана Ґомбровичем пригода. 
 
Головні герої знайомляться з дочкою Іполіта шістнадцятирічною Генею та її ровесником і другом дитинства Каролем. Незважаючи на те, що Геня заручена з Вацлавом, їм здається, що між нею і юнаком існують неусвідомлені почуття та пристрасть, які молоді люди не вміють виразити. Вітольд та Фридерик починають переслідувати підлітків, підглядати за ними та робити спроби звести їх разом. У якийсь момент ці двоє чоловіків розуміють, що фізіологічна, фізична близькість Гені та Кароля майже неможлива, і щоб це трапилося потрібен сильний поштовх: спільно вчинена зрада чи навіть злочин. 

Мотивацією вчинків Вітольда та Фридерика є не банальний вуаєризм, а заздрість та захоплення молодістю, ностальгія за минулим та неусвідомлений страх перед старістю. Всі відчуття та переживання головних героїв, в першу чергу розповідача, вбачаються на рівні думки, слова, погляду. Відповідно читач сприймає їх як висновки і враження людей ексцентричних, що вбачають чуттєвість у миттєвих поглядах, рухах та дозволили такому непомітному еротизму захопити всі їхні думки. Дії головних героїв стають залежними від наслідків цього і вони з зосередженістю маніяків, чи просто божевільних, прагнуть зблизити підлітків. Оповідач з другом особливо не задумуються про вплив власної цікавості та часто дивних дій на оточуючих, їх долю та психологічний стан.
 
До речі, ступінь дружби між оповідачем і Фридериком в романі не вказаний. І якщо читач запідозрить гомосексуальні нахили в їх відносинах, то підтвердження цьому на сторінках книжки не знайде. Як і спростування.
 
Загалом, зовнішності головних героїв книги описані натяками, тому вони постають перед читачем розмитими, несфокусованими. Характери персонажів роману частково розкриваються через рефлексії розповідача, його спостереження, а також діалоги, вчинки, листи.
 
Читаючи «Порнографію» впадає в око негативне ставлення Ґомбровича до польського консерватизму, який він висміює. Багато іронії автора стосується католицизму, це описано в сценах в костьолі, помітно з розмови атеїста Фридерика із щирою католичкою пані Амелією.
 
Манера розповіді головного героя скупа та беземоційна. Сюжет книжки доволі простий та все ж містить кілька несподіваних поворотів. Події роману розгортаються неспішно, напруга нагнітається повільно, а закінчення роману має всі шанси здивувати читача.
 
Художнє оформлення «Порнографії» здійснив Євген Самборський. Саме завдяки йому на форзацах книжки з’явилися малюнки, а наприкінці розміщені тринадцять фотографій, які мають слугувати «підґрунтям для особистісної інтерпретації цього твору» та бути його доповненням.
 
Звичайно, роман не є розважальним. Декому він може здатися доволі дивним, можливо навіть відразливим. Та безперечно, «Порнографія», яка, до речі, була екранізована в 2003 році Яном Якубом Кольським, відноситься до класичної польської літератури. Відповідно, вона буде цікава не тільки шанувальникам творчості Ґомбровича, але й гарним подарунком тим, хто цікавиться європейською літературою ХХ століття.
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage