0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Статті

по:
В період з:
Непідкупний дослідник істини: Мартін Поллак та «Жінка без гробівця»
Random
Родина Мартіна Поллака належала до німецькомовної меншини в Словенії. У книзі «Жінка без гробівця» він розповідає про долю своєї тітки, яку викрали югославські партизани 1945 року і яка поховали у невідомій братській могилі.
 
Австрійський журналіст Мартін Поллак, 1944 року народження, славіст, східноєвропейський історик та перекладач з польської мови, отримав численні нагороди за свої документальні історії та історичні репортажі, спрямовані насамперед на висвітлення історичних проблем на теренах Східної Європи. Наприклад, у книзі «Цісар Америки. Велика втеча з Галичини» він досліджує масовий виїзд євреїв, поляків та українців з Галичини близько 1900 року.
 
Особливу увагу привернула його книга «Мрець у бункері: Історія мого батька», в якій він досліджував нацистську кар'єру свого біологічного батька Герхарда Баста, штурмбанфюрера СС, відповідального за депортацію євреїв, різанину та розстріли заручників на Сході, і якого визнали відповідальним та розшукували як військового злочинця після 1945 року, врешті був убитий контрабандистом на перевалі Бреннер в 1947 році.
 
Нелюдське поводження
 
Петер Хандке (лауреат Нобелівської премії з літератури 2019 року) – не єдиний австрійський автор, який зробив словенську (і югославську) сучасну історією своєю темою. У Мартіна Поллака є похмурі сімейні причини, щоб зацікавитись цією історією. У книзі «Жінка без гробівця» він повертається до гнітючої історії сім’ї свого батька, який належав до німецькомовної меншини в Словенії та походив з містечка Лашко, де вони мешкали у величному будинку на ринковій площі. Зокрема, Поллак досліджує сліди своєї тітки Пауліни Баст, яка провела в цьому будинку всі сімдесят років життя до того, як влітку 1945 року її заарештували югославські партизани і відвезли до табору поблизу Марібора, де вона і загинула від нелюдського ставлення і, ймовірно, була похована у невідомій братській могилі.
 
Пауліна Баст народилася, коли місто Лашко ще називали Тюффером, а країна зі своїм змішаним німецьким та слов'янським населенням належала до імперії Габсбургів – як австрійська коронна земля Нижньої Штирії та Каринтії. У 1919 році, після Версальського договору, ці землі почали підпорядковуватись Королівству словенців, хорватів і сербів, яке згодом стало Югославією. Після вторгнення Вермахту в 1941 р. Пауліна стала свідком надмірностей нацистської ідеології та расової дискримінації нацистських окупантів, які застосовували проти слов’янського населення на Балканах депортації та масові вбивства.
 
Історія конфліктів, насичена подіями
 
Тітка Пауліна була дещо сором'язливою, бездітною жінкою, заміжньою за місцевим словенським органістом, ризничим та пекарем. Вона жила непомітно і замкнуто, залишалася осторонь політичних конфліктів між німецькими та словенськими групами населення. Тоді чому вона стала жертвою помсти словенських партизанів? Вона ні в чому не була винна, але в хаотичних тижнях після закінчення війни переможці виявляли свій гнів за роки політики знищення нацистських окупантів проти балканських слов'ян без розбору на всіх: на правопорушників, нацистських колабораціоністів і невинних людей, як і Пауліна Баст, лише тому, що вони належали до німецької меншини. Натомість брати Пауліни, діди Мартіна Поллака, були німецькими націоналістами та фанатичними націонал-соціалістами. Але вони вчасно поїхали в місто Амштеттен у Нижній Австрії, де впродовж багатьох років після закінчення війни все ще працювали як шановані нотаріуси та адвокати, не приховуючи своїх нацистських поглядів.
 
На прикладі родини Баст Мартін Поллак розкриває всю жорстоку історію конфліктів між етнічними групами Словенії, країни, повної братських могил. «Де б ви не копали, ви знайдете кістки», – говорить один із сучасних свідків, з якими автор мав розмову. Поллак – безстрашний і непідкупний дослідник істини, який ні обчислює, ні релятивізує історично. Він пише: «Я переконаний, що сьогодні ми вже можемо розповідати всі історії, навіть, можливо, повинні їх розповідати без люті і намагання щось замовчувати». Така готовність Поллака зіткнутися зі своїм походженням викликає захоплення. Це надає його історичним дослідженням достовірності та моральної серйозності.
 
 
Зіґрід Леффлер, Deutschlandfunk Kultur
Переклад – Анни Шиманська.
 
 
Вам може бути цікаво
Обрати професію та врятувати планету: онлайн-обговорення книги «Ловець пластику та інші професії майбутнього»
Що важливо знати про книгу «Таємниця Життя та смерті»: поради авторки, психологині Світлани Ройз
Пришестя «Бога свободи» в Тернополі: презентація книжки Юлії Мусаковської
Вірші з афинами і голосом дримби: Власта Власенко презентувала книжку поезій
«Видавництво Старого Лева» їде на «Mariupol Open Book»
Поразка — це ще не кінець. Цитати із книги «Сніги Кіліманджаро»
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати