Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Навчи дитину користуватись «гальмами»
Random
Ми не завжди розуміємо, чому діти поводяться так чи інакше. І вже точно не впевнені, чи усвідомлюють вони свої дії. Допоможе розібратися в цьому книга «15 табу для матусь і татусів, або Батьківські помилки з любові до дітей» Лариси Шрагіної. Авторка дає декілька базових порад, які допоможуть батькам знайти спільну мову з дітьми, а малятам – вирости щасливими і успішними людьми, та застерігає від дій, що можуть зруйнувати родину. Тож сьогодні пропонуємо одну з таких порад і читаймо уривок з книги про те, як навчити дитя контролювати власні емоції та бажання.
***
Між почуттями людини та її поведінкою – пряма залежність. У кожному віці ця залежність виявляється по-різному. Дитина приходить у цей світ без «гальм», без усвідомлення того, що можна робити, а чого – ні. Тому більшість дітей за своєю природою страшенно імпульсивні. Їхні емоції провокують дії, до яких ані думки, ані співпереживання просто «не встигають» долучитися; діти вихлюпують свої почуття у вчинки, не замислюючись: «Що буде, якщо я керуватимуся почуттями?». Наприклад, так: «Ти не дозволяєш мені більше дивитися телевізор, тому я розлютився». До чого це може призвести, себто наслідки свого гніву, дитина теж планує, опираючись не на логіку, а на почуття: «Зарюмсаю, здійму істерику, і все буде гаразд!»
 
Найважливіша частина виховання дітей і наш батьківський обов’язок – дати «гальма» їхньому розуму і навчити ними користуватися. Певна річ, опору з боку дитини не уникнути!
 
Як поводитися вдома і на людях, діти дізнаються на прикладі батьків та з власного досвіду. З ранніх літ вони повинні засвоїти, що особисто відповідають за свої вчинки. Якщо досвід цей вони не здобудуть і не засвоять у дитячому віці, то вже дорослими страждатимуть від різноманітних залежностей чи вад характеру.
 
Тому не витрачайте зайвих слів, закликаючи дитину до порядку – зробіть кілька разів так, щоб поведінка «без гальм» завдала їй реальних неприємностей. У змальованій вище типовій ситуації дитина з увімкненими «гальмами» знає: «Вередуй – не вередуй, однак нічого не зміниться. Навіть навпаки – можна втратити більше, ніж просто можливість дивитися телевізор. Тому краще зробити уроки».
 
Діти цілком здатні засвоїти правильну поведінку. Навчити цього можна за допомогою методики, що складається з трьох етапів: констатації факту, роз’яснення та практики.
 
Констатація факту: дайте дитині чітко зрозуміти, що вона має право на почуття та бажання і ви їх приймаєте, незалежно від того, можна їх втілити у вчинок чи ні. Потім поясніть їй: нестримані вчинки, що дратують інших людей, неприпустимі: це відштовхує оточення. І практика: якщо поведінка дітей і надалі залишатиметься неприпустимою, то вони повинні відчути її наслідки. Хваліть дітей, коли вони починають контролювати свої почуття та поведінку.
 
В одній родині дві сестри не могли знайти спільної мови. До того ж балакуча Аня весь час перебивала тиху, спокійну Валю. В одній із таких ситуацій батьки сказали донькам:
 
– Аню, ми знаємо, що тобі кортить розповісти новини, і нам теж дуже хочеться їх почути (констатація). Але це нечемно стосовно Валі: адже їй теж хочеться щось розповісти, а ти весь час її перебиваєш, і їй страшенно прикро. Навчися чекати, поки Валя закінчить говорити (пояснення). Не втримаєшся – ми тебе не слухатимемо (практика наслідків).
 
Звісно, Аня, як зазвичай роблять діти, «перевірила» батьків, але вони були непохитні і два вечори поспіль відмовлялися її слухати (практика). Потім, як розповіла мені мама, сталося ось що:
 
– Третього вечора Валя розповідала нам про свої справи в школі. Під час обговорення одного випадку Аня пожвавішала, їй дуже кортіло додати щось своє, страшенно для неї важливе. Вона зробила глибокий вдих і відкрила рота. Валя замовкла на півслові. Вираз Аніного обличчя змінився, вона обвела поглядом усіх за столом і запитала: «Валю, то що ти казала?»
 
Ура! Аня почала стримуватися – а це найважливіша ознака зрілої особистості. Діти, як і дорослі, зобов’язані знати: вони не завжди можуть контролювати власні емоції, але завжди повинні контролювати свою поведінку.
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage