0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Статті

по:
В період з:
Напівлихий чи напівдобрий? Рецензія з Франції
Random
«Нікому про це невідомо, однак у нашому світі мешкають чаклуни. Добрі білі чаклуни та Чорні – втілення Зла. Натан – посередині. Батько Натана - наймогутніший Чорний чаклун, мати – велика Біла відьма – зараз мертва. Натана бояться, бо він інакший. Добрий? Поганий? Цього не знає ніхто. Бояться настільки, що Рада чаклунів відбирає у нього щораз більше свобод. Врешті-решт хлопця ув’язнюють і піддають тортурам. Натан знає, що він повинен утекти, доки йому не виповнилось 17 років. Оскільки у 17 усі чаклуни отримують три дари, щоб реалізувати свою силу. І єдиною людиною, яка може провести цей ритуал, є Маркус – батько Натана. Юнакові вдається втекти, однак залишається найважче: знайти батька. Як це зробити, коли тебе переслідують, коли не можеш нікому довіритись, навіть власній сім’ї чи дівчині, яку кохаєш усім серцем?»
 
Передмова
 
Кажу вам одразу: я мріяла про цю книжку вже давно. Усе в ній мене притягувало: обкладинка (неперевершена робота виконана у темних кольорах, підкреслених відтінками сірого та червоного), анотація (у ній відчувається прихована напруга), і часто повторювана паралель з Гаррі Поттером. Тому я буквально стрибала від радості по всій квартирі, коли в день виходу роману пішла перевірити свою поштову скриньку і знайшла в ній цю чудову книжку, вислану видавництвом «Macadam»! Я про це і не мріяла, тож дякую цьому видавництву від усього серця за цю надіслану книгу, яку проковтнула за кілька годин, незважаючи на катастрофічну відсутність вільного часу!
 
Мій короткий опис
 
Будьте обережні: літературна любов з першого погляду! Ця книжка неймовірна, магічна, похмура, жорстока, викликає залежність і зачаровує, гарно зладжена оповідь, що не залишає байдужим, захоплюючі персонажі, геніальний стиль написання!
 
Загальна оцінка: 19/20
Моя думка про…
 
…історію
 
В цій книзі ми знайомимося з підлітком Натаном, який народився від забороненого зв’язку між Чорним чаклуном і Білою відьмою. Він зростає у сім’ї абсолютно Білих магів, з якими дисонує. Найстарша сестра Джесіка (Ловчиня – займається вистежуванням чорних чаклунів) його ненавидить, проте він дуже близький зі своїм старшим братом Арраном і сестрою Деборою. Натан ніколи не бачив свого батька Маркуса, а його мати покінчила з життям невдовзі після народження сина. Бабуся намагається виховати цю відкинену спільнотою дитину через змішані в ньому сили добра і зла.
 
На початку роману ми бачимо Натана, який живе, як вдається, серед чаклунів, які його цькують. Щороку він повинен являтися перед Радою Білих чаклунів і проходити допит, метою якого є визначити, що він є більш чорний, ніж білий. Читачеві стає ясно, що через колір його шкіри (яка є доволі смаглявою) його сприймають чорним, а отже - поганим. У Натана зовсім небагато друзів, в одну з них – Анналізу – він закохується.
 
Хлопець зростає серед образ, цькування і навіть тортур. Коли ж напередодні свого п’ятнадцятиріччя ситуація стає нестерпною, Натан вирішує утекти від щорічної перевірки. Та щойно він виходить надвір, як його затримують Білі чаклуни та віддають під нагляд Білої відьми. Вона тримає Натана ув’язненим у клітці із електронним браслетом на руці, наповненим отрутою (який згодом після невдалої спроби втечі замінить на ошийник ).
 
Далі про цю книжку, яка читається на одному подиху, не розповідатиму, аби не забрати ту напругу, тривожне очікування, яким дихає кожна сторінка, що і робить роман таким поглинаючим.
 
Історія є дуже захоплюючою, не схожою на жодну іншу, яку я читала раніше. Мені неймовірно сподобалося заглибитись у похмурий світ Саллі Ґрін і слідкувати за пригодами Натана, який потрапляє з одного випробування у інше, за його життям, наповненим кров’ю, болем і важкими тренуваннями.
 
Натан – мій улюблений персонаж. Він привабливий, недосконалий, холеричний, сильний, сміливий, готовий до всього, безкомпромісний, ранимий і має той темний бік, який я обожнюю. Замкнений у тілі чорного чаклуна, яке одразу в очах інших чаклунів його робить злим, по своїй суті він є добрим. Однак ми дуже швидко дізнаємося, що колір шкіри не впливає на вдачу чаклунів: багато Білих чаклунів підступніші за диявола, а Чорні насправді часто доброзичливі.
 
Бабуся Натана – чутлива, добра і сильна жінка, однак не має достатнього впливу, аби правильно потурбуватись про цього чорно-білого підлітка, якого вона повинна виховувати.
 
Арран, брат Натана, піклується про брата, так як може, адже він ще теж дитина. Мене глибоко зворушив глибокий зв'язок, що поєднує братів. Вони захищають і оберігають один одного, і ми відчуваємо, наскільки важко Натану відмовитися від брата, аби втекти.
 
Джесіка – справжня мегера, яка цькує свого наймолодшого брата з такою озлобленістю і ненавистю, що це важко витримати. Хочеться, аби вона просто зникла!
 
Дебора займає незначне місце в книжці, проте видається такою ж доброю, як і Арран, хіба більш вразливою.
 
Далі в романі зустрічаємо й інших персонажів: Анналізу – Велике Кохання Натана, молоду Білу відьму, про яку достеменно не знаємо, хто вона насправді, зрадниця чи ні, однак задля якої Натан готовий на будь-які жертви. Перетинаємося з Селією – недоброзичливою і садистською опікункою хлопця, Габріеля – молодого чорного чаклуна, який опікується Натаном під час його втечі, Меркурію, яка вміє контролювати погоду, та інших персонажів.
 
Розповідь гарно зладжена, персонажі продумані, світ роману абсолютно похмурий і жорстокий, однак ніколи не переходить межу і не стає хорором. В цій книжці мені сподобалося все, і мені хотілось, аби її можна було читати годинами, шкодуючи, що читання скінчилось так швидко. Можу вам сказати, що згораю від нетерпіння проковтнути і другу частину («Напівдикий»), яка виходить у 2015.
 
Це книжка, яку можу порадити всім: накидайтесь на неї! Ви не пошкодуєте. Хіба навпаки!
 
Розповідь: 20/20; Персонажі: 19/20
 
…стиль написання
 
Стиль Саллі Ґрін прямий, відвертий і легко читається. Я не помітила жодної важкості, автор пише приємно і плавно. Саллі Ґрін торкається таких нелегких тем, як расизм, гомосексуалізм із легкістю, що збиває з пантелику. Вона заводить читача у свій похмурий і жахаючий світ, однак його покидаєш не без жалю, настільки він притягує.
 
Стиль написання: 18/20
 
…символіку
 
Одна половина чорна, друга біла: чи це проявляється фізично чи лише в голові, Натан розривається між своєї світлою і темною сторонами, добрим і злим чаклуном, які в ньому живуть. Ця книжка наштовхнула мене на думку про шизофренію через часте вживання «ти» у цій книжці, наче темна частина Натана говорила зі світлою, сперечаючись з нею. Певна дуальність живе у хлопцеві як і у світі, в якому він зростає. Межа між добром і злом є дуже тонкою, і ми розуміємо, що між чорним і білим є тисячі відтінків сірого.
 
Так само у деяких моментах читач має таке враження, наче Натан раптово змінився, чинячи дивно, із садизмом, наче його темна сторона вийшла назовні і на короткий час ним заволоділа.
 
Переклала з французької Тетяна Сікачовська
 
 
 
Вам може бути цікаво
Чаротворці
Декаданс Гемінґвея, або Переможець не має шансів виграти
Маленька книжка про маленького хлопчика і його тата
Однакові чи різні? Геноміка
Вальдес Марія Елена
Берґна Моніка
stary_lev Стежити
1634 дописів 37492 читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати