Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Дронь Артур
«Містраль» Анджели Нанетті. Історія маленького короля
Random
«...він завжди подумки вертався в той час...і завжди
був переконаний: якщо вже вам випало в житті
таке щастя, то згодом його можна спізнати ще
не раз».
Уривок з книги
 
Анджела Нанетті неодноразово казала, що відчуває «бажання і потребу стати “голосом” дитинства і підліткового віку». Цей голос звучить уже багато років, а проте не втомлюється розповідати нові історії. Після книжок «Мій дідусь був черешнею» та «Чоловік, який вирощував комети» «Видавництво Старого Лева» подарувало українському читачеві іще одну – «Містраль». Зворушлива повість про дорослішання хлопця, названого на честь буйного морського вітру, з’явилась у продажу в березні цього року. Як і дві попередні книги Нанетті, переклав твір українською Андрій Маслюх, а художньо оформила Анастасія Стефурак.
 
6 запитань книжці

Як тебе звати?
«Містраль»;
Хто тебе написав? – Красива італійка, яка любить море;
Який в тебе настрій? – Дещо меланхолійний, але я люблю змінюватись з кожним розділом;
Кому варто тебе прочитати? – Дітям і всім, хто ними були;
Чому тебе варто прочитати? – Бо в мені багато емоцій і морських хвиль;
На що ти схожа? – На прогулянку берегом у мінливу погоду.
 
Маленький король і його володіння
 
Сіско й Антонія єдині жителі Чорного острова. Неподалік них є село, але моряк Сіско, який «створений наполовину з води і наполовину з землі», жити в іншому місці просто не може. Одного вечора на морі здійнявся сильний північно-західний вітер Містраль. Через погоду Сіско не відправився у плавання, натомість став свідком народження своєї першої дитини. Вночі Антонія народила сина, якого назвали в честь морського вітру. 
 
Характер хлопця завжди відповідав його імені. Юнак був спритним, безстрашним та емоційним. Він міг цілими днями бігати островом, дивитись з обриву на чайок або вилазити на маяк. А ще хлопець був справжнім королем.
 
Сіско протер очі й усміхнувся: острів! У його сина буде цілий острів! Він знову підійшов до ліжка і легенько погладив заснулу дружину, а тоді взяв на руки маленький згорток і підніс його до вікна.
Ось, юний королевичу, твої володіння!
Коли Містраль трохи підростає, то не почувається на Чорному острові самотнім. У маленького короля з’являються помічники й піддані: його брат, подруга та подарований дідусем песик Пінявка. Хлопець чекає на повернення батька з довгого плавання, ходить до школи, досліджує свої володіння і потай від матері лазить небезпечними схилами.
 
Та всемогутнім Містраль почувається лише до моменту, коли випадково зустрічає незнайомку, яка припливла до острова з батьками та братом. Дівчинка Хлоя настільки не схожа на все бачене Містралем раніше, що шалений морський вітер стає радше легким бризом, по-дитячому ніжним і враженим. Король вперше стає безпорадним. І йому це подобається.
 
Із морем, яке ми любимо

Ця книга надзвичайно морська. Маю на увазі не лише саму повість, а видання загалом. Починаючи зі створеної Анастасією Стефурак обкладинки, на якій читач бачить головного героя і його найкращих друзів: Пінявку, чайок і хвилі; та закінчуючи зображенням мушель, корабликів та конвертів наприкінці кожного розділу.
 
Анджела Нанетті присвятила книгу своєму другові Джанфранко і
«морю, яке ми любимо». Оте море й любов до нього відчувається впродовж усього тексту. Дорослих море годує і допомагає вижити, а дітей воно захоплює і вчить мріяти. Дідусь Містраля загинув у цьому морі, а батько все життя у ньому працює. Дівчина, у яку хлопець вперше закохується, з’являється йому з моря та в ньому ж і зникає. Аби знову повернутись, звичайно.
 
Саме море ніколи не змінюється, і це, мабуть, єдине, що є постійним у книзі. Адже «Містраль» історія якраз про зміни. Про дорослішання і пошук себе, про намагання зрозуміти інших людей і зовнішній світ загалом.
 
Хлопець Містраль на початку твору –це такий собі згусток свободи і наївності, недосвідчена дитина, яка любить життя, але ще зовсім його не знає. Впродовж повісті це життя загартовує і шліфує Містраля. Згусток почуттів набуває обрисів і з нього виростає особистість щоразу доросліша. Інколи (дуже часто, зрештою) це відбувається непросто й супроводжується болем чи розчаруваннями. Впродовж цих змін Містралеві важливо все-таки зберегти в собі дещо постійне. Свого внутрішнього маленького короля. Хлопець росте і змінюється, але завжди залишається зі своїм дитинством всередині. Зі своїм островом і маяком. І з морем, яке ми любимо.
 
 
Кидаючи хвилям виклик
 
Кайфував я вже від самого стилю письма Нанетті. Від настрою, який авторка задає з перших сторінок і підтримує впродовж історії. Одразу зачіпає те, як письменниця описує світовідчуття дитини. Легко помітити, наскільки по-іншому сприймає навколишнє середовище дорослий і підліток. Містраль дивиться на світ крізь призму свого дитинства і того, що в цьому дитинстві є головним. Наприклад, тихий голос Хлої хлопець порівнює з бабусиними королівськими фініками. У такі моменти я бачив, як сприймається дитиною ніжність, як вона розуміє перші відчуття закоханості.
 
Якщо ж Містраль розчаровується, то одразу відчуває «наче літо для нього тієї миті скінчилося». А коли вперше в житті відчуває себе зрадженим і покинутим, то злиться справді, як морський вітер: тікає, вилазить на небезпечні скелі, кричить до моря.
 
Як на мене, у такому розкритті героя і полягає головна фішка книги. Шалений морський вітер, маленький король Містраль почувається вільним і всемогутнім. Життєві обставини й потреба дорослішати наносять свої удари, але це тільки допомагає йому зрозуміти себе. Хлопець бачить, що є водночас і сильним, і слабким. Як вітер виникає через різницю високого і низького тиску, так і Містраля формують його сила і слабкість. Він живе, дорослішає та робить спроби себе зрозуміти. Зберігаючи всередині те шаленство, з яким він народився, зберігаючи в серці свій маяк і вежу, хлопець намагається протистояти шторму. Маленький король кидає виклик хвилям. Маленький король веде війну.
 
Можливо, колись він матиме сім’ю і рибалитиме на власному кораблі. Або успадкує від дідуся ресторан та готель й розвиватиме родинну справу. Можливо, згодом кохання хлопця буде зовсім іншим, і плодом цього кохання стануть діти. Його точно чекає цікаве життя, про яке ми не дізнаємось з цієї книжки. У ній він ще сам дитина. Що в нього є? Свобода, на яку постійно хтось посягає, і життя, яке так часто розчаровує. Хвилі сильні, але ж він і народився біля таких хвиль. Він – король Чорного острова. І він пам’ятає, що носить незвичайне ім’я. Містраль – це вітер. А вітер не загарпунити. Вітер не пришвартувати.

 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage