Малий Вовчик проти Крутихвоста
Білецька Наталія
04.07.2014
У другій книжці Іана Вайброу про пригоди Малого Вовчика головний герой трошки підріс та навіть відкрив власну школу. І ніби все мало б бути ідеально, але за законом Мерфі ніколи все не буде так, як планувалося. Навпаки, все іде шкереберть. То ж чи впорається Малий Вовчик з цілою купою халеп, що звалилася на нього?
Спершу друг Вовчика та співдиректор школи Репетун забарився з приїздом і врешті вислав себе поштою. Потім батьки відмовились приїжджати в гості, та ще й відправили замість себе маленького капосного братика Чухлю-Нюхлю. А у новостворену школу прийшов лише один учень – вороненя Гаврик. І це ще не все. Хитрий лис Крутихвіст обманює наївних вовченят, викрадає все їхнє золото разом з братиком Чухлею. От і маєш: школа пригод змушена стати мандрівною та вирушити на пошуки Чухлі та золота. А попереду стільки пригод!
Малий Вовчик і Репетун – невгамовні фантазери та винахідники. Тільки послухати їх вигадки щодо Пригодницького Подвір’я з купою атракціонів та спецефектів, то відразу згадується Disneyland. У той же час вони наївні та безтурботні. А Чухля-Нюхля – зразок людини доби «золотої лихоманки», хоча згодом виявляється, що це маля – геній.
Братерська любов – от що найперше прочитується між рядків «Геройської книжки…». Малий Вовчик – ідеальний брат, терплячий, вірний і все зробить задля порятунку Чухлі, навіть якщо той «жахнючий капосник». Репетун – вірний друг, який навіть свої фобії здатен подолати задля благого діла. А Гаврик, який на перший погляд здається лише боягузливим вороненям, стає для вовчиків незамінним товаришем та рятівником. Антиподом до цих «позитивних сміливців» є лис Крутихвіст – уособлення підлості, жадоби та злості.
«Геройська книжка Малого Вовчика» нагадує «екшен» для дітей з безліччю пригод, гонитвою, підземними і підсніжними тунелями, золотом і привидами. І, звісно, happy-end наприкінці. Хоча це - ще зовсім не кінець. Там, де закінчується одна пригода, інша лише починається…
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно