Любов з першої сторінки
28.11.2013
Цю книжку я колись прочитала ще в підлітковому віці, але російською мовою. І ось нарешті – з’явився ще й український переклад. Неймовірно добрий і живий, де справді чути живі голоси живих людей. Почну з самого початку. "Таємний щоденний Адріана Моула" - це культова книжка. Вона вийшла друком у Великій Британії 1980-х років і наробила галасу. Цю книжку на дискусії про "несолодку літературу" для дітей назвали книжкою для підлітків.
Хоча я думаю, це книжка для будь-якого читача – як і будь-яка добра книжка в принципі.
В центрі уваги – 13-річний підліток Андріан Моул. Він пише вірші, дивиться телевізор, дружить і свариться з друзями, закохується та розчаровується, думає, що ніхто його не розуміє, і тому називає себе "інтелектуалом".
Що ж тут особливого?
Особливим є те, що "Таємний щоденник" - це насправді книжка не про підлітка та його життя-буття, а про весь світ навколо.
Свідомість Андріана та його письмо стають губкою та фільтром, крізь який проходить уся масова культура, що оточує людину у Великій Британії кінця 1980-х років. Програми на Бі-Бі-Сі та трансляція весілля принцеси Діани, реклама вітамінів і соціальні проблеми, неблагополучні районі та партійні вподобання сусідів. І ще багато іншого.
Адріан Моул для Сью Таунсенд є чимось подібним до Простака для Вольтера. Як і в далекому 18 столітті, цей "простак" ставить "наївні" запитання та дає "наївні" коментарі до фактів реальності. Чомусь саме такий "прОстий" погляд дозволяє критичну оцінку. І не знадобилося ні складних слів, ні довгих складнопідрядних речень.
"Таємний щоденник Адріана Моула", як на книжку про героя-дитину, для українського читача дуже нетипове чтиво. Річ у міцній соціальній і реалістичній заквасці. Діти у Сью Таунсенд страйкують, мають політичні погляди, беруть на себе соціальну відповідальність.
Звісно, не лякайтеся, все це є засобами для іронії. Книжка, якщо і агітує за щось, то це агітація за самоіронію.
Адріан Моул – це герой-дитина, що цікавиться не тільки собою і не тільки "ближнім колом" найбільш рідних людей. Такі відкриті горизонти можуть вплинути на читацьке меню будь-якої дитини та будь-якого дорослого.
Але, якщо чесно, причина моєї любові до "Таємного щоденника Адріана Моула" інша. Ця книжка неймовірно смішна. І її важко не полюбити з першої ж сторінки.
Ірина Славінська, літературний оглядач
Джерело: «Українська правда. Життя»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно