«Ківі Ківі» — зворушлива історія про дружбу, родину та здійснення мрій
14.09.2020
«Йому хотілося лишень отримувати найвизначніші, але й найважливіші радощі від життя — почуватися комусь потрібним».
Думаю, цього хоче кожен із нас – чи то малий карапуз, який досліджує світ і повзає по всіх усюди, чи першокласник, який через невеличке віконце пізнає дорослий світ, чи сформована, емоційно зріла, доросла людина, у житті якої трапляються різні невдачі. Почуття потрібності, як і кохання, — вічна тема. І коли ти не знаєш, хто ти, і вічно у пошуках себе, свого роду та свого «я», то в такий період надважливо мати тих, хто будуть поруч, підтримають, зрозуміють і подарують відчуття важливості та необхідності. Таких людей (чи то птахів) поруч потребує і головний герой дитячої книжки Мирослава Лаюка «Ківі Ківі». То ж про що ця історія?
Авторка відгуку – Процишин Христина
Це повість про справжню, щиру, міцну дружбу, якій не зашкодять глузування та наклепи злих та насмішкуватих істот. Про те, що сім’я — це там, де добре, де тебе люблять і радо приймають, незалежно від того чи вмієш ти літати, якого кольору у тебе оперення і якого розміру твоє тільце. І про те, що мрії здійснюються, варто лише щось для цього робити і повірити у свої сили.
Ківі — маленьке пташеня, із сіро-коричневим тільцем та довгим гострим носиком. Птах, який не має великих міцних крил, аби літати, проте має сильні ноги, завдяки чому швидко бігає і завзято грає у футбол. До нас він попав із далеких країв Нової Зеландії при сумних подіях: його батьки та він, тікаючи від пожежі, потрапили у брудні руки птахоловів, а згодом їхню сім’ю роз’єднали. Це зробило його надзвичайно самотнім у цьому величезному шаленому світі. Тому й не дивно, що найбільше його бажання — віднайти місце, де буде затишно і тепло, віднайти свою сім’ю.
Аби здійснити цю мрію, він тікає із зоопарку, де його силоміць тримали за ґратами клітки, покидає своїх друзів, у яких зневірюється, і навіть іде на відчайдушний крок — шукає сім’ю у подібних за видом, проте далеких за духом птахів — страусів. І впродовж усього цього тривалого пошуку з Ківі відбуваються різні пригоди (чи часто вам доводилось бачити, як птах грає у футбол за команду щурів або виграє страусиний забіг, не беручи у ньому участі) та ситуації, через які Ківі зростає як особистість.
Він не є вже тим заляканим малюком, який боїться грому та темноти, а самодостатнім птахом, що віднайшов не лише люблячу сім’ю, а й справжніх друзів-шпаків, котрі облетять пів світу, щоб віднайти і повернути свого друга, чи то пак брата, додому. Ну і куди ж без лінії кохання? 
Чи здійснилась ще одна мрія Ківі — лет у синьому небі між білими пухнастими хмарами? «Краще бути без крил, але мати щось в голові» — дійшов висновку Ківі. Проте полетіти йому таки… Ну, самі дізнаєтесь, прочитавши цю захопливу історію.
А ще ви точно закохаєтесь у ці неймовірно прекрасні, ніжні, чуттєві та затишні ілюстрації Ростислава Попського. Завдяки ним і самим хочеться повернутись у прекрасний період безтурботного дитинства і годинами розглядати малюнки й уявляти, як герої оживають, а пейзажі змінюються. Впевнена, що ваша дитина захоче прогорнути цю книгу, навіть якщо не любить читати.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно