Казка для маленької балерини: рецензія на «Пуанти для Анни» Надійки Гербіш
18.08.2018
Надійка Гербіш стала відомою завдяки її книгам «Теплі історії до кави» та «Теплі історії до шоколаду». Можливо комусь вони здаються занадто солодкими і нереальними. Але її книги, як дорослі, так і дитячі – це завжди про любов, тепло, затишок і здійснення всіх сподівань. В нашому світі занадто багато несправедливості, бруду та розчарувань, тож нам просто необхідні такі щирі і світлі книги, які пише Надійка.
Ольга Галай, Yakaboo
Казка для маленької балерини
Ідея написати книгу про балет у Надійки виникла завдяки її доньці. Дануся захопилася балетом і Надійка сама почала цікавитись цим чарівним світом.
Одного дня вона натрапила в одній із соцмереж на профіль балерини Анни Муровцевої, котра і поділилася з нею деякими балетними таємницями. Так і з’явились «Пуанти для Анни » – історія про дівчинку, яка вірила в дива і вперто йшла до своєї мрії.
А якщо додати до цього казкові ілюстрації Юлії Пилипчатіної, то як тільки ви візьмете цю книгу до рук, віддати ви її вже не зможете, доки не прочитаєте.
Дива трапляються на кожному кроці
Головна героїня книги – Анна – ще зовсім нещодавно жила в Домі-на-узліссі, але разом з батьками переїхала до великого міста. Скільки всього нового і незвіданого чекає її тут – центральна площа, фонтани, ковані лавочки, туристи і… феї.
До теми. Купити книжку «Пуанти для Анни»
Так, саме їх вона побачила з вікна своєї квартири одного дощового ранку. Була субота, батьки ще спали, Анна сиділа на підвіконні, а тим часом феї швиденько забігали до бокових дверей театру, що розташований неподалік. Разом з бабусею Анна провела розслідування і вони виявили, що феї – це балерини. Але хоч ця таємниця і розкрилась, історія тільки почалась.
За кілька тижнів до цього Анна разом із сім’єю потрапила на балет. І так ним захопилась, що ні про що інше не мріяла, окрім як стати балериною. Але часто шлях до мрії буває дуже складним. Виявилось, що всі місця в балетній школі зайняті і Анні немає де навчатись. Вона засумувала. Та одна з тих фей виявилась балериною, котра погодилась давати приватні уроки для дівчинки.
Феє Людмило, – написала вона повідомлення наставниці якось ближче до півночі, коли всі діти її віку мали би дивитися треті сни, – а чому ви взагалі обрали балет?»Відповідь прийшла майже одразу – мабуть, балерині теж не спалося:«Мені дуже подобається танцювати. Подобається бути частиною всієї цієї феєрії. Перевтілюватися, змінюватися. Дуже подобається постійно вдосконалюватися, долати свій страх, підкорювати нові вершини…
Втілювати мрії нелегко
Навчання виявилося не таким вже й цікавим. Коли ми дивимось, як легко і невимушено виконують різноманітні танцювальні елементи балерини під час вистави, ми навіть не здогадуємося, як складно їм доводиться працювати. А іноді ще й досить нудно…
Минув час і Анна навіть дещо розчарувалася.
Зі сцени балет видавався мені казкою, – писала вона бабусі, – а виявляється, що за лаштунками він нудніший за шкільну фізкультуру.
Дівчинка докладала великих зусиль і впевнено йшла до своєї мрії. З часом вона почала робити перші успіхи. Це надихнуло її, вона тільки те й робила у вільний час, що тренувалася та передивлялась відео з відомими балеринами.
Несподівано в одній з балетних шкіл звільнилось місце. Але попереду був складний конкурс. Що ж буде далі? Чи стане Анна балериною?
Діти мають зростати в любові і затишку
«Пуанти для Анни» — не просто дитяча історія про шлях до мрії. І це зовсім не казка, в котрій одним помахом чарівної палички здійснюється та сама мрія. Анна могла мріяти про балет скільки їй завгодно, але без підтримки батьків все так би й закінчилося лише мріями. Вдома у Анни завжди затишно, батьки люблять її. Але існує і реальний світ, в якому все зовсім інакше. Дівчинці доводиться стикнутися з заздрістю та непорозумінням з однокласниками. Це не дивина в сучасному світі, і навіть найдобріші та наймиліші діти не застраховані від цього. Але вдома Анна знаходить таку підтримку, яка допомагає здолати все.
В світі багато дітей, які не мають сім’ї і власного дому. Інші мають родину, але почуваються самотніми. В житті трапляється багато чого жахливого, та це не означає, що саме так і має бути. Всі діти мають бути щасливими. Як би це наївно не звучало.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно