0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Статті

по:
В період з:
"Кав'ярня на розі": читати людей
Random
 
Неповторна атмосфера львівських кав’ярень, дощ за вікном і багато історій з реального життя – усе це можна знайти у книзі «Кав’ярня на розі».
 
Головна героїня цього твору, від чийого імені іде оповідь, спочатку видається лише спостерігачем чужих життів. Вона слухає чужі історії, у самої ж героїні в особистому житті цілковита невизначеність. Дівчина тому й працює в кафе, бо поки не змогла продовжити навчання, її життєвий і професійний шлях також сповнений непевності. Проте, вона дуже спостережлива, а її увага до деталей варта особливого схвалення, бо разом із героїнею читач завдяки деталям вчиться розуміти душу людини. Вона читає людей, ніби книжки, точніше, вчиться такому читанню, бере собі частинку чужого життя і досвіду.
 
Час дії – не пізніше кінця минулого століття, бо у цьому світі немає місця новітнім винаходам техніки, а спілкування майже повністю живе. Тут не зустріти соціальних мереж чи мобільних телефонів, але це додає книзі атмосфери вінтажу й акцентує увагу на психологічній стороні та людських стосунках.
 
Головним конфліктом для героїні є вирішення проблеми, чи вона має здійснювати мрію свого батька і ставати економістом, чи потрібно піти проти волі старших і реалізувати себе в іншому – в літературі, бо відчуття слова і любов до книжок у неї глибокі і невід’ємні від буденності. Батько не здійснив свою мрію, і тому взяв з доньки слово, що вона буде успішною. Але не можна бути щасливою, коли живеш заради чужої мрії. А як бути, коли не маєш власної мрії, коли не знаєш, чого прагнеш? Тоді завдання ще більш ускладнюється, і потрібна пауза, щоб не зробити хибний вибір. Цей час потрібно правильно використати.
 
Кав’ярня на розі – місце міфологічне, перехрестя, де сходяться долі. Іноді здається, що навіть час у приміщенні кав’ярні тече інакше, він магічний і має зовсім не такі характеристики, до яких ми звикли. Тим паче, що власник кав’ярні – людина щаслива, бо ризикнула займатися тим, що любе її серцю і приносить втіху.
 
Саме у таких місцях можна говорити про життя, краще зрозуміти себе, а образи та архетипи не викликають неприйняття. Тому не дивуєшся, коли герої розмовляють про те, чим пахнуть міста, їхню енергетику і самобутність.
 
Тут знаходять затишну гавань поет-невдаха, отець-богохульник, немолодий столяр, пухкенька молодиця-праля, старий удівець, голомозий добродій з житлової контори та багато інших. Ці герої здебільшого безіменні, і це надає твору додаткової притчевості. Але їхні історії не є розрізненими і згодом вплетуться в загальне полотно твору, доповнять і підсилять одна одну. За простотою життєвих історій приховується складність психологічного життя і минуле, яке є у кожної дорослої людини.
 
Водночас кав’ярня знаходиться поза часом, і свої головні вчинки люди мають здійснювати за її межами. Це потрібно для того, щоб у власних очах стати особистістю, позбувшись ярлика, яким обдарувало тебе суспільство чи навіть ти сам.
 
Вчинок є відправною точкою для змін, коли людина до них готова. Тільки вчинок відкриває двері до іншого життя. Вчинок – завжди вибір і крок у нове, бо невідомо, що зустрінеться за рогом. Це дуже важливий мотив не тільки для цієї книги, але і психологічне узагальнення. Головна героїня зважується на свій вчинок не одразу, і читач, який спостерігає за цією дівчиною, також може не зрозуміти з першого разу, який з кроків героїні є саме вчинком. Але тут підказувати не буду, щоб не псувати задоволення від читання.
 
А починається все з того, що до кав’ярні приходить дивний чоловік, який колекціонує забуті книжки. Він навіть краде книги, що, на його думку, більше не потрібні власникам. Головна героїня могла б зробити вигляд, що ця з’ява ніяк її не стосується, але натомість знайомиться із диваком і напрошується до нього в гості. Знайомство з невідомим стає дуже важливим для неї і в розумінні власної душі, сприяє переосмисленню способу життя.
 
Але для того, щоб зрозуміти, в яке майбутнє хочеш іти, маєш пізнати минуле, й інколи не лише своє. Тому на деякий час головній героїні треба стати детективом, щоб розгадати загадки людей, які прийшли у її життя, зрозуміти їхні почуття і мотиви. Кожна ж відповідь змінює тебе самого, і до цього не завжди можна бути готовим.
 
Твір медитативний, потребує співтворчості читача, бо головні події відбуваються не на сторінках книги, а в думках читача. Доволі часто під час читання хочеться зупинитися і подумати про свої проблеми, згадати щось зі свого життя, і це дуже важливо для розуміння цього твору.
 
Важлива для цієї психологічної книги і простота викладу, коли філософія життя і психологія подаються через думки і діалоги героїв без ускладнення їхньої мови великими за обсягом роздумами чи термінологією. Це є безумовною чеснотою цієї книги, що дає можливість читати її підліткам.
 
Але, на мою думку, цей твір більше для дорослих. І причина в тому, що більшість героїв – дорослі, які розчарувалися у своєму житті і втратили відчуття правильного шляху. Вони загубили свою життєву дорогу і мають віднайти її, а це можливо виключно через вчинки. Кожному з них доля підготувала випробування і навіть диво, якщо ти знову не пройдеш повз нього. У цьому книга дуже оптимістична, бо показує, що нічого не втрачено остаточно і життя можливо змінити, що б не сталося в минулому, можливо наново віднайти його сенс і вибратися з пастки суєти.
 
І на останок хочеться навести одну цитату про справжнє мистецтво та його розуміння:
 
«– Пусте, будь-хто може висловлюватися щодо поезії і мистецтва загалом, коли воно його зачепило. Головне бути щирим. І не обов’язково при цьому бути знавцем, критиком чи професором. Моя покійна малограмотна бабуся все життя мешкала в селі, не була у жодному концертному залі, не слухала класики, а якось, зачувши по радіо Бетховена, розчулилася до сліз. Справжнє мистецтво творять не для теоретиків, які здебільшого й вважаються його знавцями, а для людей...» (С.121).
 
Щира і глибока філософія.
 
Висновок: Цікава психологічна книга, схожа на імпресіоністську картину. Проте, цей твір буде більше цікавий дорослим, ніж підліткам. Таких книг нині небагато.
 
Наталія Дев’ятко
Вам може бути цікаво
Дивні, але захопливі: 3 книжки, від яких неможливо відірватись
(Не)ідеальні люди в ідеальному світі: рецензія на книгу Елізабет Ґілберт «Місто дівчат»
Ганна Лелів про віру в себе і «928 миль від дому»
Топ-5 книг від Наталі Іваничук
Одеська книгарня-кав`ярня Старого Лева не працюватиме 8-11 червня
Онлайн-презентація збірки Анни Малігон «Розарій»
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати