Інспектор Дил поспішає на допомогу: як навчити дитину розпізнавати та контролювати емоції
Цвик Олена
06.08.2020
Книжки з психології для дітей, а тим паче з емоційного інтелекту досі є новинкою для українського ринку. А тим часом для малечі дуже корисним є вміння розбиратись у власних емоціях та навчитись розуміти почуття інших. Однією з книжок, що допоможуть дітям опанувати основи EQ є «Емоціємір інспектора Дила. Розпізнавай, вимірюй та керуй своїми емоціями» Сусанни Ісерн – іспанської психологині, письменниці, авторки численних дитячих книжок та мами трьох дітей. Книжка нещодавно вийшла українською у «Видавництві Старого Лева». Переклала її Олена Забара, з якою ми й поспілкуємося про вплив емоційного інтелекту на спілкування дітей у садку і школі, про емоційні кризи та популярність літератури з психології для дітей в Іспанії, де мешкає перекладачка.
Про що розповідає «Емоціємір інспектора Дила»:– про 10 емоцій: приклади, різницю між ними, характерні відчуття та ознаки при кожній;– про шкалу інтенсивності емоцій;– про поділ на позитивні та негативні емоції;– про користь негативних емоцій;– про контроль над емоціями;
Олена Забара – перекладачка, художниця. Мешкає в Іспанії, перекладає книжки з іспанської та каталонської мов на українську.
– Емоційні кризи притаманні усім, незалежно від віку. Коли, на вашу думку, варто починати говорити з дітьми про їхні відчуття?
– Кожна людина щодня відчуває спектр емоцій. Усі емоції – потрібні й важливі, а їхня «справжність» не залежить від віку. Треба усвідомити, що коли дитина, наприклад, фруструє або ж захищає свої кордони, це не «чергова примха» чи «характер показує». І в той час, коли дорослий принаймні має власний досвід проживання емоцій, дитині все це треба пояснювати на пальцях: те, що ти відчуваєш, називається так, а відчуваєш ти це тому, що… і так далі. Говорити про емоції потрібно від самого початку, наскільки дозволяє вік дитини. Звичайно, пояснювати зрозумілою дитині, адекватною мовою, а поступово розширювати знайомство зі світом емоцій, ускладнювати матеріал.
Прилад для вимірювання емоцій, розміщений в книжці, – «емоціємір» – з іспаномовною шкалою я роздрукувала для свого сина в кольорі й вирізала, ще коли почала працювати над перекладом. Мені було й самій страшенно цікаво подивитися, як це працює. Зараз ми не користуємося «емоцієміром» щодня, але час від часу виникають дуже показові ситуації «розбору польотів», коли треба певні емоції проаналізувати і виміряти, зрозуміти одне одного й помиритися. Дуже корисна річ цей супервинахід інспектора Дила.
– Зараз багато говориться про розвиток емоційного інтелекту у дорослих і позитивний вплив цього розвитку на кар'єру, наприклад. А наскільки, на вашу думку, EQ може допомогти дитині у школі чи садку?
– Розвинений емоційний інтелект допомагає дитині скрізь, адже це вміння розуміти себе, розуміти інших, мислити і взаємодіяти. Хай де б діти були, щодня вони потрапляють у різноманітні ситуації, які викликають у них відповідні емоції. Жити й не розуміти, що ти відчуваєш, що тебе наповнює, коли треба зупинитися і як це зробити – це наче йти в темряві й навпомацки намагатися з’ясувати, що за світ навколо тебе.
Якщо взяти аспект розвитку емоційного інтелекту в дитячому колективі, це дуже прикладний інструмент для вчителів та вихователів, адже допоможе вирішувати конфлікти між дітьми, створити позитивну дружню атмосферу, де діти вчитимуться бачити свою індивідуальність, співпереживати, приймати інакшість того, хто поруч, гуртом радіти і зростати в усіх сенсах. Я переконана, що освітяни мають бути фахово підготовлені в цій темі, а отже їх потрібно забезпечити необхідним матеріалом.
– Які рецепти та вправи інспектора Дила запам'яталися найбільше? І яку корисну інформацію загалом почерпнули особисто для себе?
– Давно цікавлюся питанням емоційного інтелекту, й почалося це з книжки Деніела Ґоулмана. А «Емоціємір інспектора Дила» став дуже помічним як посібник для розмов із дитиною про емоції. Будучи непогано підкутою в темі, я все ж відчувала труднощі й ставила собі питання, знайомі багатьом батькам: як підступитися і з чого почати, в якому зрозумілому дитині форматі пояснювати теорію, чим її підкріпити практично, як зробити з цього процесу гру, що так важлива для дошкільнят, як узагалі впорядкувати й структурувати таку розлогу тему. До того ж у книжці ще й розкішні ілюстрації!
Книжка цінна передовсім своєю багатоповерховістю, поєднанням різних аспектів; не перенасичена та водночас інформативна; не ставить за мету охопити все, однак запропоновані десять емоцій розібрані цікаво та вичерпно. Той випадок, коли актуальність, форма і зміст знайшли своє оптимальне втілення.
– Чи траплявся вам на очі «Емоціємір інспектора Дила» до того, як ви сіли за переклад? І наскільки популярна література такого типу – дітям про людську психологію – в Іспанії?
– Саме ця книжка не траплялася, але до того, як редакція «Видавництва Старого Лева» показала мені її і попросила надати фідбек, ми з сином брали в бібліотеці кілька інших чудових книжок психологині Сусанни Ісерн. Тоді я ні секунди не сумнівалася, що український переклад «Емоцієміра інспектора Дила» буде популярним, адже він суголосний суспільному запиту й цінностям передовсім у середовищі прогресивних освітян і свідомих батьків.
Щодо популярності теми в Іспанії – мій школяр перейшов до класу Р5 блоку infantil, і я оцінила, як багато часу й уваги навчальна програма приділяє розвитку емоційного інтелекту та вмінню дітей взаємодіяти. З тутешніх видань ми брали в бібліотеці хітову збірку «Емоціонарій. Скажи, що ти відчуваєш» колективу авторів (Крістіна Нуес Перейра, Рафаель Ромеро Валькарель і колектив із 22 художників). Та я в певний момент зрозуміла, як синтезувати тему емоцій із книжками, які ми з сином читаємо щодня, адже всі художні тексти так чи інакше насичені емоціями. І найкорисніший ілюстративний матеріал – щоденні життєві ситуації.
– Чи виникали складнощі при адаптації тексту до українського читача?
– Книжка потребувала перш за все наукового консультанта, тому видавництво запросило до співпраці відому українську психологиню Вікторію Горбунову. До речі, Вікторія випустила серію чудових відеороликів про емоції. Труднощі я відчула з перекладом імен Емі: у книжці це кумедні створіння, які уособлюють кожну з десяти емоцій; а також імен персонажів історій, адже вони базуються на грі слів та сенсів.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно