Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Білецька Наталія
«Фелікс Австрія» - про вибір та ілюзії
Random
«Фелікс Австрія» - такий ж багатозначний роман, як і назва, якою він титулований. І щоб розгадати, що заховано під цією загадковою назвою та палітуркою, потрібно дочитати книгу до останнього слова, бо ж роман насправді дуже складний.
 
Розповідь ведеться від імені Стефи – служниці спершу доктора Анґера, а згодом і його доньки з чоловіком. Все, написане на сторінках, - наче відображення світу через призму почуттів та емоцій Стефи. Просте, майже побутове стає барвистим, просякнутим фарбами життя і радості, чи злості і роздратування; кожна її дія супроводжується безліччю думок.
 
У центрі роману – дві жінки, такі різні за походженням, вподобаннями та вміннями, зовнішністю та характером, долями, але поєднані нерозривним зв’язком спільного зростання. Їхнє життя «як два дерева, що сплелися стовбурами». Одна з них - Аделя – донька доктора-аристократа, друга – Стефа – донька бідної служниці, що загинула, коли дівчинка була малою. «Це було смішно: ми з Аделею – як небо і земля. Аделя – бліда і напівпрозора, з хмарою русявого волосся, тонкого, як пух, делікатна, мов сніжна бабка зі збитих вершків, замріяна, ранима і тонкосльоза. Аделю хочеться берегти, пеленати, як дитину, годувати зі срібної ложечки…. Я – жилава, смаглява і бистра, міцна, як хлоп, зовсім негарна. Гарне у мене тільки волосся: лискуче, міцне і пряме, у тіні темне, як кора дерева, на сонці спалахує мідними іскрами», - так порівнює свою пані-сестру-підопічну і себе Стефа.
 
І попри введення у твір кількох побічних сюжетних ліній, все ж основне тут – тема вибору власного життя і власної долі, вибору бути вільною чи служити вигаданим ілюзіям, вибору вірити у щось справжнє чи власні накручені думки. І цей вибір постає перед Стефою, прикованою до Аделі, як ті дерева, що не дають одна одній рости і розвиватися, але змушують терпіти таке небажане життя і відкидати навіть думку про зміни.
 
Також у цьому романі вилазить дуже багато вад тогочасного та й сучасного суспільства, зокрема, відносини: між жінками-подругами, жінкою і прислугою, жінкою і чоловіком, батьками і дітьми, між різними соціальними групами. На фоні цих відносин яскраво рясніють стосунки між Стефою і Аделею, що намагаються втримати рівновагу попри сварки, зневагу, образу і заздрість. Змальовано і невизначені стосунки Стефи і Йосифа, спершу студента-медика, а потім священика. Відносини між Йосипом – праведником, який живе тим, що дав Бог, і його дружиною Іванкою – пожадливою до їжі та прикрас, теж показують прикрість того світу. А також ставлення до незвичайного хлопчика-злодюжки Фелікса, який пережив голод, холод, знущання, і, можна сказати, експлуатацію в практично циркових цілях. Дуже вражає бережливе ставлення Петра і Стефи до дитини-відлюдька, а, навпроти, презирство Аделі до нього.
 
Сам роман мені чимось нагадав «літературне перекотиполе», бо ж як іще можна назвати вкраплення таких різних і абсолютно абстрагованих, асоціативних спогадів і думок, які ніби дрібні гілочки, відгалужується і відволікають від стовбура – основи сюжету. І доповнює все це велика увага до деталей, багатоманітність елементів побуту, культури, кулінарії, одягу і мови (найбільше зацікавлюють назви страв). Мови не лише внутрішньої, але й тої, якою написаний твір – пишної, наповненої різними можливостями слова.
 
Софії Андрухович вдалось словом повернути читача на початок ХХ століття у місцевості і традиції Станіслава. І все це прикрашає дуже вдала ексцентрична палітурка, яку зробила Творча майстерня «Аґрафка», обігравши картину, створену у той час.

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage