«Дорослі зненацька». Рецензія на книжку Сергія Гридіна
13.02.2019
Література для підлітків ось уже кілька років як моя нова улюблена стихія – пишу, читаю, популяризую. Звісно, що і українську, і перекладну. Але українську – передусім, бо переконана, що в нас достатньо талановитих письменників, аби заповнити цей сегмент якісним українським продуктом. А тому не могла пройти повз нову повість Сергія Гридіна «Дорослі зненацька». Це далеко не перша підліткова повість автора. Незмінною популярністю у читачів користуються «Не такий», «І паралельні перетинаються» (обидві – «Видавництво Старого Лева»), «Відчайдушні», «Не-ангел», «Незрозумілі» (усі – ВЦ «Академія») та інші. А кожну нову книжку нетерпляче очікують.
Олена Рижко, Буквоїд
Отже, перед нами історія дорослішання. Більш стрімкого, ніж хотілося б кожному з її учасників. Тимофію – шістнадцять, він живе з мамою. Тато давно залишив родину, бо знайшов «справжнє» кохання, і хоч юнакові часом дуже його бракує, він намагається встигати все – вчитися, працювати, допомагати мамі. У нього є найближчий шкільний друг Вовчик, однокласниця Натка, яка таємно симпатизує йому, старша приятелька з роботи Маринка, що через війну змушена була залишити рідне місто і перебратися у столицю. І все нічого, і можна якось жити. Але одного разу Тимко зустрічає рудокосу дівчину, яку подумки називає Лисичкою. Зустрічає – і одразу ж губить. Утім, волею провидіння, знову віднаходить. Закохується. До нестями. До вислизання землі з-під ніг. І виявляється, що п’ятнадцятирічна Юля відповідає йому взаємністю.
Тираж закінчився
Може видатися, що автор надміру романтизує героя: скажіть, будь ласка, закохатися в шістнадцять і на все життя! Але ж буває всього: і в житті, і в літературі. Згадаймо, приміром, культову свого часу повість Галини Щербакової «Вам і не снилося». Реалії змінилися, але історія – незмінно актуальна, бо її осердя – людські почуття й хитросплетіння доль.
І ось, коли здається, що цілий світ існує лише для них двох, один необачний крок – і все опиняється під загрозою – стосунки, почуття і… нове життя.
Треба визнати, що тема складна і контроверсійна. І не кожен письменник візьметься за неї. А проте вагітність у 15-16 (а то й раніше!) трапляється нині частіше, ніж хотілося б, – то ж і розголосу потребує не лише у форматі популярних шоу, як-то «Вагітна у 16».
Можна було б до хрипоти сперечатися щодо того, що (бесіди, роз’яснення, приклади) і кому (батьки, вчителі, друзі) варто було б зробити, аби підлітки не опинилися в такій ситуації. Але, як і в житті, то буває трохи не на часі. Автор працює з темою, в основі якої доконаний факт – «це» вже сталося. Попри те, що і Тимоха, і Юля знають про контрацепцію. Звідси – завдання показати можливі причини і варіанти наслідків.
У Тимохи є, як мінімум, два приклади з життя. Перший – його батьки: мама завагітніла дуже рано, вони одружилися, але й розлучилися дуже швидко. Другий – історія Маринки: вона завагітніла і зробила аборт. Який варіант вибере Тимко? Читайте самі.
Додам тільки, що повість динамічна, читається легко, в діалогах – баланс між мовленням живим і літературним (без надмірностей), герої зображені правдоподібно й реалістично. Хіба що, хотілося б, аби образ Юлі був прописаний більш розгорнено.
Добра підліткова література спрямована зовсім не на те, аби повчати «майже дорослих». Ніхто не любить повчань. І не дослухається. Повість Сергія Гридіна теж не повчає – письменник пропонує модель можливої поведінки для підлітків, які потрапили в складну ситуацію. Але тільки читачам вирішувати, чи скористатися підказками, які дає текст. Крім того, книжка має подвійну адресність: і підліткам, і батькам, а отже, може стати прекрасним приводом для розмови про важливе.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно