До чого призводять ревнощі між братами: рецензія на «Книгу Балтиморів» Жоеля Діккера
09.01.2019
Ймовірно, кожен, хто читав «Правду про справу Гаррі Квеберта», з нетерпінням чекав на вихід «Книги Балтиморів». Перша – затягує і не відпускає до останньої сторінки. Чи настільки вдалою вийшла друга книжка?
Тетяна Гонченко, Yakaboo
Сучасний швейцарський письменник Жоель Діккер зараз знаходиться на піку своєї слави. Йому лише 33 роки, але його книжки розлітаються величезними тиражами, їх перекладають на десятки мов світу. Минулого року у «Видавництві Старого Лева» українською вийшов його найвідоміший роман – «Правда про справу Гаррі Квеберта». Ця детективна історія дуже сподобалась українським читачам, тож цього року ВСЛ видало ще один роман Діккера – «Книга Балтиморів».
Обидві книжки об’єднує один герой – письменник Маркус Гольдман. «Книга Балтиморів», яка є скоріше не детективом (як попередня), а сімейною сагою, розповідає про три покоління в родині Маркуса.
Зав'язка
Є дві частини сім’ї Гольдманів: Балтиморські – заможні та успішні, і Монклерські – прості й невеликого достатку. Головний герой – Маркус – з других. Але його двоє найкращих друзів – з Балтиморських Гольдманів. Втім це не заважає всім трьом дуже тісно дружити.
До теми. Купити книжку «Правда про справу Гаррі Квеберта»
Проте в певний момент трапляється Драма, що змінила сім’ю назавжди…
Книга дуже схожа на попередню – такі ж перестрибування з минулого на майбутнє і навпаки, такий же стиль оповіді. Правда, сюжетно романи ніяк не пов`язані, тому читати можна в будь-якому порядку.
Що сподобалось
«Книга Балтиморів», незважаючи на об’єм в 540 сторінок, читається дуже легко і швидко – буквально за пару вечорів. Інтрига на 5+, бо відпочатку знаєш, що з героями трапилось щось жахливе, і постійно очікуєш, коли автор розповість, що ж саме відбулось. Здається, істина відкриється вже у наступному розділі. Чи може в наступному? Ну от зараз точно. Але ні – в чому саме полягає Драма, стає відомо тільки в кінці. Тому не дочитати до кінця просто неможливо.
А ще тут є про ревнощі між братами (дуже перегукується з романом «На схід від Едему» Джона Стейнбека), стосунки між людьми з різним достатком, і звісно ж, кохання, куди без нього?
Що не сподобалося
У перших двох третинах роману сюжетні повороти доволі передбачувані, місцями простуваті. Зате ближче до кінця починається м’ясорубка: сюжет несеться дуже стрімко і несподівано – аж дух захоплює.
Дуже дивно, що кілька героїв (в тому числі, головний) у обох книгах пов’язані тільки іменами, а характери у них зовсім різні, і долі також. Автор не заморочувався тим, щоб продовжити розповідати про тих самих героїв, дотримуючись цілісності їх образів, а просто придумав нових людей, лишивши їм ті самі імена. Це дивно.
А ще любовна лінія якось не чіпляє – навіть не знаю, що з нею не так. Можливо, емоції героїв виписані не настільки детально та майстерно, як хотілося б. Але за них чомусь не переживаєш. Принаймні, мені було байдуже – складеться у них врешті, чи ні.
Післясмак
«Книга Балтиморів» мені сподобалась. Незважаючи на те, що в ній вистачає смертей, роман легко читається, не примушує сильно напружувати мозок, і при цьому він не нудний.
До теми. Купити книжку «Білий попіл»
До речі, наступна книга Жоеля Діккера вже вийшла – вона називається «Зникнення Стефані Мейлер». Це знову детектив. Російською його мають видати наступного року. ВСЛ поки не анонсувало його переклад українською, але, сподіваємось на наступному Форумі видавців ми її все-таки побачимо.
Кому читати
Звісно – тим, кому сподобалась попередня книга Діккера. Але тим, хто її не читав, можна сміливо починати знайомство з автором саме з “Книги Балтиморів”. Сюжети у романах не перетинаються і повністю автономні.
Книжка має сподобатись тим, хто любить сімейні саги та історії про характери і стосунки підлітків – бо саме про це добра половина роману.
Схожі книги: На схід від Едему Джона Стейнбека, Правила виноделов Джона Ірвінґа, Дальше живите сами Джонатана Троппера.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно