Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Бабкін Сергій
Декаданс Гемінґвея, або Переможець не має шансів виграти
Random
Міжвоєння викинуло на берег життя велетенську скляну пляшку, наповнену тисячами молодих людей, котрі, повернувшись до мирного існування, продовжували споглядати довколишній світ в ізоляції через куленепробивне скло, потроху, але ніколи остаточно, позбавляючись безкінечного шуму у вухах та липкої крові під ногами. Це «втрачене покоління», а Ернест Гемінґвей — один із тих, хто кермував цей корабель у скляній оболонці до пристанища переможців.
 
Якщо підійти до трактування назви збірки оповідань Ернеста Гемінґвея «Winner Take Nothing» дослівно (за це лінгвістичне зловживання одразу перепрошую), то отримаємо мало зв'язані між собою три слова: переможець, отримує, ніщо. І тут можемо говорити про дві протилежності nothing.
 
По-перше, маємо справу з письменником американським, а це одразу означає не тільки шикарні світанки на тлі розлогих пальмових садів Флориди, міцне віскі в залюднених придорожніх барах Теннессі, а й постійну присутність чіткої прагматики в усьому. Тут простежується значно ширша логіка мешканців Нового Світу (і письменників зокрема): коли вже став до бою, тим паче здобув перемогу, маєш бути винагороджений. Навіть якщо йдеться про «ніщо» (nothing), все ж забери його по праву. Нічим у цьому разі може бути сам факт участі та перемоги в протистоянні, адже не обов'язково переможцеві щораз навішувати медалей чи бігати полем бою в пошуках трофейних годинників та золотих прикрас.
 
Це гемінґвеївське переможне «ніщо» в зовсім іншому світлі вигулькує в оповіданні «Там, де чисто і світло», коли кельнер після тривалої зміни, вимикаючи світло в кав'ярні, подумки проказує «Отче Наш», але замінивши ключові слова молитви (небеса, хліб, провина тощо) іспанським словом «nada» (ніщо). З якою метою? Відповідає сам письменник: «Чого він боїться? То був не страх і не боязнь. То було ніщо — дуже добре знайоме йому ніщо. Все було ніщо, і людина теж — ніщо». Відповідно, коли людина, котра виборола в життя пристойну роботу, соціальний статус, затишну домівку, більше не знаходить у цих перемогах сенс, втрачає себе, перетворюючись на nothing, nada або ніщо. Отже, втраченій людині і молитва ні до чого, адже вона зневажила боротьбу, самоусунулася з неї. 
 
Персонажі кожного з 14 оповідань збірки «Переможцю не дістається нічого» — це не герої-переможці із глянцевих обкладинок, не вершителі великих битв, а звичайні маленькі люди, що, навіть перебуваючи у найкращій формі, ведучи у рахунку, зрештою, найчастіше програють матч, бо в результаті перемоги отримують нічого. Водночас це не песимізм чи непроглядна хандра, а радше банальна щоденність, яку і дійсно часто майже не під силу опанувати. Свідомо чи ненавмисне, але ця збірка Ернеста Гемінґвея саджає нас — читачів — на слабосилу шкапу, так-сяк вручає до рук спис і вказує напрям, де віками стоять неприступними тисячі млинів, ніби хрести.
 
 
А от інший письменник Мілан Кундера доходить висновку: постійне обдумування наслідків наших вчинків впродовж життя, навіть найбільш непримітних, врешті-решт робиться абсолютно незносною справою. Він визначив це явище (як і назву для свого культового роману) як «нестерпна легкість буття», запропонувавши формулу: одного разу — те ж саме, що ніколи. Отже, згідно з Кундерою, якщо в нашій задачі зазначено, що дія кожного із оповідань збірки Гемінґвея відбувається разово, звідси отримуємо такий собі ефект разовості, тобто вона могла взагалі не відбутися «ніколи». Відповідно, сумою такої дії — арифметичної чи життєвої — буде «ніщо».
 
І на завершення: хоч яким б важкими та безнадійними видавалися історії зі збірки «Переможцю не дістається нічого», не слід забувати, що після темної ночі наступає ранок і сонце сходить. Це так само достеменно, як і людська щоденна втома.
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage