0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Статті

по:
В період з:
Чи буває «забагато щастя»? Еліс Манро
Random
Вперше перекладена українською — збірка оповідань «забагато щастя» канадської письменниці Еліс Манро є колоритною галереєю жіночих образів. Чи є межа щастю? Чоловіки тюхтії та бовдури? Нова сльозогінна література чи твір вищий від цього? Що спільного в нашому бачені жінки та баченню заокеанської письменниці?
 
Олександр Косован, Oleksa Blog
 
Про авторку
 
Еліс Манро — це жінка, яка посвятила себе сім’ї, покинувши університет. Встигла
Тираж закінчився
попрацювати офіціанткою, на плантаціях тютюну та в бібліотеці. Поміж звичайних буднів вона вдосконалювалася в написанні оповідань.
 
За що Нобелівська премія
 
«Домогосподарка від літератури», як охрестили її критики, отримала Нобелівську премію з літератури у 2013 році та багато інших престижних нагород.
 
Під час нагородження комісія підкреслила жанр, яким письменниця здобула світове визнання:
 
Майстер сучасного оповідання
 
Про книгу
 
«Забагато щастя» — це збірка оповідань, яка стала першою книгою авторки в українському перекладі. Кожна історія є частиною колоритної галереї жіночих образів.
 
 
 
Про кожне з оповідань
 
«Інший вимір». Про покоївку Дорі. Життя? Смерть матері, рання вагітність та заміжжя і, як буває в таких випадках, відсутність адекватних можливостей та життєвого досвіду. Результат? Існування з тираном. Єдине, що змогло їй зарадити — це віра в інший вимір…
 
«Художній твір». Джойс є вчителькою в музичній школі. На що, насправді, здатна, зациклена на власній поразці, покинута жінка? Це річ, про яку напише її жертва в романі через декілька років…
 
«Узвишшя Венлока». Про будні студентки з її сусідкою Ніною та про все, що могло та не могло статися з молодими дівчатами.
 
«Глибокі-западини». Юнацький максималізм та радикальність світогляду привели молодого хлопця до дивного стилю життя. Звична історія. Але як це все виглядає з боку матері, яка інвестувала в нього все своє життя?
 
«Вільні радикали». Ніта, 62 роки, самотня, через хворобу дивиться у вічі смерті. Але чи зможе або захоче вона її відтермінувати, якщо в будинок завітав божевільний вбивця?
 
 
«Обличчя». Як вплинуло на життя хлопчика страхітлива пляма на обличчі? Мати, яка боролася проти розвитку комплексів у дитини. Дівчинка, яка нівечить собі обличчя, бо хоче виглядати так само. Дітей розлучають. Протягом всього життя чоловік хотів з нею зустрітися…
 
«Такі жінки». Хворий лейкемією чоловік. Три жінки, які доглядають за ним. Змагаються в тому, хто краще зарадить хворому. Такі жінки…
 
«Дитячі розваги». Дві дівчинки – Марлен і Шарлен. Про їхню дружбу у дитячому таборі, результатом якої став випадок, який дав про себе знати перед смертю однієї з них…
 
«Ліс». Подружжя – Роб і Леа. Живуть у лісі. Та і їхнє життя – це суцільні безлюдні хащі…
 
«Забагато щастя». Чудове фінальне оповідання, яке має історичне підґрунтя. Це історія про Софію Ковалевську, яка стала першою професоркою з математики у Європі (пам’ятаю, що її портрет висів у нашому кабінеті математики). Авторка цією оповіддю мотивує дізнатися про відомих жінок (будьте обережні при пошуку інформації про Софію Ковалевську, в мережі багато совєтської брехливої інформації, в тому числі фільм).
 
Чи варто читати?
 
Можливо, в декого не виникне бажання читати цю книгу. Оповіді про жінок, домогосподарок і таке подібне, про трагедії і нерівність. НІ. Книга не є типовим прикладом «дамської прози» або сльозогінної літератури. Інколи разючі розв’язки оповідань радше провокують спокійну думку: «Ось. Саме так усе і сталося…».
 
Рекомендую прочитати кожному, особливо, чоловікам.
 
Цитати
 
…він пригортає її до свого дорогого одягу великого розміру з виразним чоловічим запахом – суміш хутра та дорогого тютюну. Цілує її стримано, проте проривається язиком між її вуст, нагадуючи про те, що між ними була інтимність…
 
Просиділа півдня в бусах і на автовокзалах, але то не страшно. На роботі їй сидіти не випадало…
 
Як можна дорікнути людині тим, що вона народилася така, як є? Невже це її провина?
 
Як усе це жахливо, думає Софія. Яка жахлива жіноча доля. Що б сказала ця жінка, якби заговорити з нею про новий етап боротьби за права жінок, за права голосу і право викладати в університеті? Ця жінка могла б сказати, що така воля Божа…
 
Вам може бути цікаво
Фінн-Олє Гайнріх: Завдання письменника — торкатися непростих тем, які хочеться оминути у власному житті
Арт-студія «Аґрафка»: Прокладати містки між епохами ілюстрацією – найцікавіше завдання
Ніколя Матьє: «Діти їхні» — роман, що став книгою поколінь
Будуючи стіни, не забувайте про мости, а налаштовуючи мости – про стіни, – Вахтанґ Кебуладзе
Про унікальність Річардаса Ґавяліса і «Вільнюського покеру»
Ольга Войтенко: Дуже багато досвідів ми беремо з книжок
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати
Avatar
Книгу перекладала Євгенія Кононенко. Моя думка - новели самої Євгенії Кононенко значно кращі.
30-01-2020 13:15 |