Бізнес та особистість очима «батька» «Panasonic»
Бабкін Сергій
29.01.2019
За результатами 2018-го року до топ-10 за популярністю книг для дорослої аудиторії від «Видавництва Старого Лева» потрапив стародавній китайський трактат Сунь-дзи «Мистецтво війни», а вже на початку цього року українською видано збірку коротких суспільно-філософських есеїв засновника глобальної корпорації «Panasonic» Коносуке Мацушіти. Його книжка «Шлях» так само може розраховувати на популярність серед українського читача, бо східний спосіб світосприйняття, на відміну від західного, лише починає своє проникнення до України. Нижче на прикладах пояснюємо чому.
Приступаючи до ознайомлення з пропонованою книжкою, варто чітко зазначити для самих себе одну самоочевидну річ: жоден успішний підприємець на жодному публічному тренінгу не розкриє перед слухачами власної унікальної моделі розрахунків успіху. Так само і жодна книжка від бізнес-титанів не повинна сприйматися як покрокова інструкція швидкого збагачення (цифрова, аналітична чи статистична). Тут ви маєте право зупинитися і спитати: в чому ж тоді криється секрет книг, подібних до видання Коносуке Мацушіти? У спробі розкрити сутність себе всередині і свого сприйняття оточуючого світу, котре діячі штибу засновника і багаторічного голови корпорації «Panasonic» ретельно відшліфовують щохвилини, намагаючись розширити межі бізнесу, а значить — межі своєї проникності у світи людей, технологій, ідей.
Тож, пропоную зупинитися на кількох тезах із збірки «Шлях».
Уважно пильнуйте, щоб не потрапити до «пастки простодушності». Існує переконання, що, коли поводишся із оточуючими по-свійськи, то так легше і скорше налагоджуються потрібні контакти, корисні знайомства тощо. Як зазначає Мацушіта, «останнім часом з'явилася тенденція вважати мораль і правила поведінки зайвою прикрою формальністю». І тут на перший план виходить наступне твердження: саме зневага до рамок пристойної поведінки автоматично встановлює бар'єр між «у дошку своїм» хлопцем та суспільством вихованих людей.
До теми. Купити книжку «Шлях»
Небезпека надто великого успіху. Згідно догми японського підприємця, набагато кориснішим є втілення лише двох задумів із трьох, адже особисті невдачі, на рівні з перемогами, є запорукою постійного саморозвитку, нагодою зміцнити гнучкість власного мислення. Щоб уникнути ефекту «запаморочення від успіхів», слід «розвивати в собі розумну, а не абсолютну, впевненість».
Виховуйте у собі професіонала, бо, лише перейшовши із аматорської ліги до професійної, ви станете самодостатнім і почнете отримувати матеріальні дивіденди від свого заняття. «Споживачі платять не тому, що в них добре серце», – цією тезою автор націлює читача до підтримки високих стандартів у його сфері діяльності.
Якщо перед вами постала, здавалося б, найстрашніша гора проблем чи негараздів, пригадайте мотто від Коносуке Мацушіти: «Краще не чіпати гору, а зрушити з місця значно рухливішого себе». Як корінний японець, у цьому твердженні він спирається на досвід сходження на Фудзіяму, котра, і зі східного схилу, і з західного, має стежку на вершину, щоб жодні навколишні умови не завадили її підкоренню. Отже, зміна перспективи — надважлива річ, коли звичний шлях заблоковано.
За висловом Мацушіти, життя — це двобій на справжніх мечах, адже до чого б ви не взялися, прямо чи опосередковано ризикуєте життям, здоров'ям чи власними статками. Тому після довгих навчань та тренувань у життєвому циклі кожної особистості настає пора, коли, обираючи між бамбуковим та сталевим лезом, автоматично виймаєш руків'я, котрим або ти вб'єш суперника, або помреш сам.
До теми. Бізнес-поради від Далай-лами
Розумна людина напевно знає, як робити ту чи іншу справу, але по-справжньому мудра людина знає, як щоразу її вдосконалити. За Мацушітою, мудрість криється в тому, що навіть протягом одного дня ви можете змінювати власну думку кілька разів, і кінцевий результат будь-якої справи залежить від того, як натхненно та пристрасно ви над нею міркували.
І на завершення додам, що серед найвідоміших прибічників ідей Коносуке був один із творців японського економічного дива Ікеда Хаято, Роберт Кеннеді, Індіра Ганді, Йосип Тіто, котрі спеціально відвідували Японію, щоб ознайомитися із внутрішніми принципами корпоративної організації технологічного гіганта. І всі вони, залишаючи прохідну підприємства, виносили головне кредо його засновника: «Бізнес — це те, що ввірено нам суспільством. Тому ми зобов'язані спрямовувати і розвивати компанію так, щоб допомагати суспільству і вдосконалювати життя людей».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно