0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Статті

по:
В період з:
«Білий попіл»: сучасний «Вій» по-українськи
Random
Український нуарний детектив. Динамічний трилер з елементами містики. Гоголівський «Вій» на новий лад. Кінематографічна історія від українського письменника. Саме так можна схарактеризувати нову книжку Ілларіона Павлюка. Вона – симбіоз живої власне української мови, побуту та звичаїв. Цікаво те, що історія створення роману не менш захоплива за сюжет книжки.
 
З чого все починалось
 
Ілларіон Павлюк являє собою людину, яка встигла побачити життя з-під різних кутів. Так, наприклад, чоловік є співвласником продакшн компанії Ivory Films та продюсером програми  «Говорить Україна». А ще Ілларіон встиг взяти участь у війні на Сході України. І насамкінець, Павлюк є ще й щасливим батьком п’яти дітей.
 
 
Як говорить автор, ідея книжки почалася з бажання написати сценарій для фільму. Проте вже за кілька місяців письменник зрозумів, що задум глибший за кінематограф. Так народився роман «Білий попіл». До речі, написав його автор досить швидко: 2-3 місяці для остаточного завершення рукопису. За основу була взята відома повість Гоголя. І обрав саме її письменник зовсім не просто так. Як заявляє сам Ілларіон Павлюк:
 
«Це така спроба уявити, що було б, якби гоголівська панночка жила насправді, і якби ми відкинули саму можливість польотів у труні та прихід із потойбіччя чортів. Свідомо хотів експлуатувати саме Гоголя, бо росіяни, здається, його вже приватизували».
 
Хто вбив Соломію Засоху? (УВАГА, СПОЙЛЕР)
 
Сюжет зав’язується на хуторянині Назарові, який приїхав у місто з метою найняти детектива для розслідування вбивства його дочки Соломії. За дивних обставин слідчий Тарас Білий погоджується та вирушає до села, яке буквально зіткане із моторошних та чудернацьких  звичаїв. Так, наприклад, мешканці мають двічі вимити руки: перший раз – живою водою, другий – мертвою. За повіруванням саме так ти себе захищаєш від злих духів.
 
Дивний і сам привід для виклику Тараса, адже офіційно вбивцю знайдено. Хома Брут, надокучливий семінарист-залицяльник, вважається винним у смерті дівчини. То навіщо витрачати гроші на слідчого? І чому всі, хто попереджав Тараса про небезпеку на хуторі, незабаром вмирали за містичних обставин?
 
 
Роман-мотрійка
 
Отже, що таке Білий попіл? За переказами хуторян (а сюжет розгортається саме там), неподалік села знаходяться ворота до пекла. А пил, яким його всипано, зовсім й не пил, а попіл, що летить із пекла. До того ж по селу ходять легенди про того самого моторошного Вія, який вбиває людей. Варто тільки підняти йому вії – й ти мертвий.
 
Містична лінія роману витримана у кращих традиціях жанру. Письменник зумів витримати тонку грань між суто українським фольклором та елементами «лякалок» сучасних американських авторів. Сказання про Вія, містичні смерті героїв та загалом атмосфера тиску на читача – беззаперечні складові паранормальної частини «Білого попелу».
 
Якщо відкинути містику та ірреальне, то ми матимемо пристойний автентичний детектив. Ілларіон Павлюк використав «Вія», аби зробити дещо ускладнену українську версію. І коли Гоголь вів сюжет стало та без жодної інтриги, то наш автор зумів перетворити історію на динамічний серіал. Особисто я прочитала «Білий попіл» за один день: відірватись було неможливо. Тут і загадки, і розслідування, і виваженість, і логіка – рай для фанатів якісного детективу.
 
Белетристика чи глибше?
 
Попри велику кількість переваг роману, очікувати більшого за динамічний детектив не варто. Так, книга безперечно цікава та дає їжу для роздумів. Так, сюжетні твісти інколи змушують нервово хрустіти пальцями. І так, кінець роману для мене все ж таки був зовсім неочікуваним. Проте варто пам’ятати, що переважна більшість детективів – твори для одного читання. Воно динамічне та захопливе. Саме такі книжки, як «Білий попіл», затягують у свій світ та виривають з реальності на кілька вечорів.
 
 
Три причини негайного прочитати:
 
Сюжет
Найголовніша перевага «Білого попелу» – мікс, який переплів у собі все, що тільки було можливо. Український побут, лихварі з американських фільмів 40-х років, алюзія на «Вія», голлівудська містика та слідчий, схожий на Кембербетцького Шерлока. До цих елементів варто додати ще й неочікувані сюжетні повороти. Словом, сумувати точно часу не буде.
 
Унікальність
Якщо змішати два кольори, то отримуєш новий, унікальний. Так само й з «Білим попелу»: додати до сюжету елементів різних жанрів – отримати повністю автентичний роман. Такого точно читачі ще не тримали у своїх руках!
 
Кінематографічність
А як наслідок, динаміка та живі герої. Роман викрадає читача вже з перших сторінок завдяки епізодам, що швидко йдуть один за одним. Кожна сцена точно виграшно би виглядала під прицілом камер. Тож, якщо уявляли себе колись у режисерському кріслі, то «Білий попіл» – ідеальна можливість попрактикувати свої таланти. 
Вам може бути цікаво
Запрошуємо на Party зі Старим Левом в Одесі
Фоззі: «Технології стрибають вверх, а медіа грають на пониження»
«Забагато моркви» – історія про дружбу і підтримку
Тріо «Мар‘яничі» – «Дримбанґо» у Львові
Вірш дня. Галина Крук
Чесно про (не)чесність
stary_lev Стежити
1885 дописів 43129 читачів