Тарас Прохасько – про кротів та Схід, про світ літератури та свою справжню роботу
У четвер, 26 листопада, у львівській Книгарні «Є» Тарас Прохасько презентував третю книгу «кротячої епопеї» «Як зрозуміти козу», написану у співавторстві з Мар`яною Прохасько. А також розповів про книгу Анджея Стасюка «Схід», над перекладом якої працював. Разом із головним редактором «Видавництва Старого Лева» Мар`яною Савкою говорили про все: і про особливості натхнення та «спускові механізми», з яких починається твір, і про феномен дитячої літератури та дитячого читача, і про те, як робота над перекладом впливає на людину, і про відмінності та схожість українців із різних частин країни та їхню спільну любов до книги.
Тарас розповів про те, як почали творилися книги про 13 кротенят та їхніх друзів, про те, що досвід співавторства був для нього чудовим, і зауважив, що Мар`яна Прохасько – «єдина, хто знала справжніх кротів. Якби книги малювала не Мар`яна, то ілюстрації були б наче фоторобот, ніби мальовані не з історії, а з розповідей про історію».
«Справді, ілюстрації виглядають дуже органічно з текстом, - додає Мар`яна Савка. - І, мабуть, якби книгу малювала не Мар`яна Прохасько, то були б не ті кроти, ми б вже їх не ідентифікували».
Якщо ви уже читали третю книгу «Як зрозуміти козу», то, мабуть, знаєте, що в історії з`являється письменниця – Муркавка. «Ми зробили таку стратегічну помилку, яка, з одного боку, обмежує, але з іншого - є логічним завершенням розповіді – ми віддали слово Муркавці, - сміється Тарас. - Тобто головна героїня пише цю книгу. І далі, якщо творити продовження, то це вже мало б писатися від її імені. Хоча є ще такий варіант, що, можливо, пізніше будуть такі собі маленькі «філіали» розповіді: книжка-картинка, наприклад, не перероблення чи переспів, а якась інша маленька історія з нашими героями».
«Ці книги викликають у мене ностальгію, - зізнається Мар’яна Савка. - Здається, що Тарас і Мар`яна впровадили якийсь такий психологічний феномен, бо за їхніми історіями ностальгуєш».
Говорили також і про літературу для дітей загалом. Як розповідає Тарас Прохасько, «коли ми писали тексти, то йшлося нам про літературу. Хотілося зробити щось на кшталт дитячого роману чи повісті. Щоб цей літературний спосіб побудови сцен, персонажів, портретів тут був присутній. Щоб це не була просто гарно розказана історія, цікава чи насичена якимось пізнавальним значенням. А щоб діти, які ці тексти читатимуть, розуміли, що є окремий світ літератури з багатьма складними процесами».
Зустріч із Тарасом Прохаськом у Львові – це вже шоста подія в літературному турі письменника Україною. Тож автор поділився з гостями презентації враженнями про тур, розповів, що кожне місто має свої особливості. «Кіровоград, наприклад, почуває себе обділеним. Їм здається, що їх оминають будь-які літературні, музичні, театральні тури. Там є дуже багато людей, які тішаться від того, що відбуваються якісь культурні події, але відчувають їхній брак». Також Тарас зауважив, що попри те, що ми всі є різними, письменників усюди єднає щось спільне: «подібні світосприйняття, поводження у світі, вибудова контактів та стосунків усюди однакові. Так і люди, які цікавляться книжками, є дуже подібними», - говорить автор.
Звісно, під час розмови не оминули і книги польського письменника Анджея Стасюка «Схід», яку Тарас Прохасько переклав українською. До слова, Тарас зізнався, що саме досвід перекладання є його «найбільш справжньою роботою». «Анджей Стасюк дуже мені близький за своїм світоглядом, якимось думками, - говорить Тарас. - Його книга «Схід» – це книга-література. Насправді тут не так багато про Схід, як власне про те, як людина сприймає те, що є цим Сходом. Особливо цікаво читати це через досвід польського письменника».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно