«Привіт, Корнеліє! Я з тобою…» Надія Мориквас презентувала у Дрогобичі
«Одного вересневого надвечір’я йшла через Борислав колона польських біженців. Військових і цивільних, – стомлених, спраглих, пригнічених. «На Румунію!» – говорили бориславці, що вийшли з осель їх попрощати. Любчина мати винесла з хати відро з соком і наливала в горнята, а Любка з Льойкою розносили їх уздовж колони. Нараз Льойка штовхнула товаришку: дивися, учитель співів! Він також їх упізнав. Усміхнувся і ледь-ледь уклонився…»
Це – уривок з роману-есею «Корнелія» відомої львівської письменниці Надії Мориквас, котрий зовсім недавно побачив світ в «Видавництві старого Лева».
Книжка, яка має всі шанси небавом стати справжнім бестселером і книгою року, що йде до завершення, вражає насамперед своєю мовою, цікавими сюжетними переплетіннями та яскравими персонажами, прототипи яких відомі й невідомі наші краяни міжвоєнної і воєнної доби. Основою ж, якщо так можна сказати, нового твору письменниці став гімназійний щоденник Корнелії Опришко, що навчалася в Дрогобицькій гімназії. З щоденниками гімназисток познайомила Надію Мориквас нині уже покійна український філолог і бібліограф Марія Вальо, якій авторка пообіцяла («взяла на себе зобов’язання», як каже сама і Надія) використати їх у свої творчости. І от бачимо – не просто використала, а написала яскравий роман-есей.
Надія Мориквас, українська поетка, літературознавець, кандидат філологічних наук, останні роки пише прозу, романи-есеї, підґрунтям для яких стають історичні джерела. Широкому читацькому загалові відомі романи Надії Мориквас «Рід» Та «Меланхолія Степана Чарнецького». І ось нова книжка у «ВСЛ» Мар’яни Савки.
У передмові до «Корнелії» Валерій Шевчук зокрема пише: «…А найбільше привабило те, що авторка виявила глибокий інтерес до галицьких «молодомузівців», які створили там явище раннього модернізму не тільки в поезії. А й у прозі; певною мірою, цей галицький ранній модернізм вплинув і на модернізм наддніпрянський (коло журналу «Українська хата», в якому галичани брали немалу участь)…» І справді «Молода муза» вагомо присутня в новій книжці Надії Мориквас, позаяк чільний представник цього знаменитого літературного угрупування Петро Карманський є одним з героїв роману, й Корнелія Опришко – його ученицею. Нині мало хто знає (попри меморіальну таблицю на будівлі колишньої Української гімназії, а нині ЗОШ № 1) на честь поета й педагога, котрий працював у нашому місті…Минулого тижня на філологічному факультету Франкового педуніверситету відбулася презентація «Корнелії». Цікавість до нового роману знаменитої львів’янки виявили не лише студенти, а також і учні першої школи.
Модератором зустрічі була письменниця, доцент катедри видавничої справи та редагування Української академії друкарства Оксана Думанська. Вона представила Надю Мориквас та її творчість. Зокрема сказала: «Спершу Надія Мориквас починала свій творчий шлях як поетеса, згодом світ побачили її щоденники іронічної прози «Спокуса вічністю». За них письменницю навіть намагалися притягнути до суду, – пригадує модератор зустрічі Оксана Думанська. – Надія завжди бере початок від правди, вона докопується до глибини всіх фактів. Так і цього разу – основою її «Корнелії» став дівочий пам’ятник Корнелії Опришко – учениці Дрогобицької гімназії. Цей роман про покоління – покоління страчене, але не скорене. І, розгорнувши книгу, ви побачите Дрогобич 1939-го, Львів 1942—1943років, Винники, в яких мешкає головна героїня, і перейметеся подихом цього часу. Взагалі ж зародок і пуповина книги тут, у Дрогобичі, тому так важлива презентація книжки саме тут у вас».
Відтак слово взяла авторка «Корнелії», котра розповіла про роботу над романом, спілкування з покійною Марією Вальо, про Петра Карманського та дослідника його творчості почесного доктора ДДПУ професора Миколу Ільницького. Про поета, нині нечасто згадуваного Надія Мориквас сказала: «Мені ставало образливо, коли я читала ті погані речі, що писали про Карманського, – начебто він наприкінці життя деградував, бо писав пронімецькі вірші. Насправді ж у той час він створив прекрасну збірку «Осінні зорі», де тонко передано той ліричний та закоханий настрій періоду роботи в Дрогобицькій гімназії. Так само в у романі повинна бути зачіпка за живу людину – не можна просто так написати щось, беручи за основу лише сухий факт. У моєму випадку зачіпкою був не просто епіграф Карманського, а й те, що моя знайома, і Марія Вальо особисто знала Корнелію Опришко та її сестру. Вона попросила мене знайти більше інформації про Корнелію, тому я взялася за цю справу також із чисто людських спонукань».
Цікаво було потримати в руках, погортати унікальні гімназійні щоденники, свого часу передані Надії Марією Вальо.
Враженнями від книги поділилася вчителька української мови та літератури ЗОШ № 1 Світлана Фаринович: «Я в захваті від роману, від його героїв, книга ця читається на одному диханні й залишає глибокий слід у пам’яти та в душі. Для дрогобичан же вкрай важливо, що роман повертає нам до певної міри призабуті епізоди історії нашого дивного міста». Відтак пані Світлана зачитала декілька уривків з роману, я в якому, крім усього іншого, є чимало перегуків з сьогоденням.
Ось іще один фрагмент представленого у Дрогобичі роману-есею Надії Мориквас: «Карманський прийшов до гімназії сивим. Але то абсолютно нічого не значило. Сиві професори подобаються студенткам, а поети літ своїх не рахують. Правда, на уродини завжди був не в гуморі. Сідав, я ото зараз, перед відкритим вікном свого помешкання, що виходило на гімназійний майдан, над яким гаснули зорі, і намагався нічим не перейматися…».
Справді гарний дарунок тим, хто іще не розучився читати, зробило «Видавництво Старого Лева». Й перефразовуючи відому максиму, можна сказати: скажи, хто Тебе видає – скажу, який ти автор. Адже «ВСЛ» видає справді високого ґатунку літературу.
Завершилася ж дрогобицька презентація «Корнелії» традиційно: автограф-сесією…
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно