Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Поезія ілюстрування від Творчої майстерні «Аґрафка»
Чудові Романа Романишин та Андрій Лесів (Творча майстерня «Аґрафка») провели мистецьку лекцію для художників та усіх, хто цікавиться книжковою ілюстрацією і дизайном. Зустріч відбулась на тематичному майданчику Форуму видавців «Українська візуальна книга» в готелі «Leopolis». А основні кейси у сфері художнього оформлення Романа та Андрій демонстрували на прикладі видань, над виглядом яких працювали, серед них і низка книг, що побачили світ у «Видавництві Старого Лева».
 
Романа та Андрій розповіли, що особливо люблять ілюструвати поезію, а відправною точкою у цьому напрямку для них була збірка «Зів`яле листя» Івана Франка, над якою вони працювали ще 10 років тому. Також продемонстрували аудиторії книги, які ілюстрували і на яких формувалися їхні художні навички. Серед таких видань – поезія Ігора-Богдана Антонича, твори Віслави Шиморської, «П’ятикнижжя» Григорія Чубая... Тому врешті зустріч була присвячена поезії ілюстрування, чи то пак, ілюструванню поезії.
 
 
Художники розповіли, що найважливіше в поезії - це її ритм. Вдих-видих, чергування звуків... «Коли ми читаємо поезію, то можемо визначити, чи лягає вона на наш внутрішній ритм. Якщо так – ми беремося за неї. Оскільки у поезії важлива рима поетична, нам важлива рима візуальна. Все це має бути гармонійним між собою», - каже Андрій. 
 
Андрій та Романа дуже ґрунтовно підходять до роботи над ілюструванням книг. «Ми багато досліджуємо біографію авторів, дізнаємось про їхні смаки і вподобання, опрацьовуємо матеріали в архівах і т.д. Дуже багато залежить від того, що тобі вдасться вивідати про автора, чи вдасться тобі відчути поезію», - розповідає Романа.
 
Для наглядного прикладу Романа та Андрій показали поетичні збірки, які ілюстрували, та розповіли про роботу над кожною з них. Так, «П’ятикнижжя» Григорія Чубая митці ілюстрували, опираючись на збірку, яку сам Чубай надрукував колись у чорно-червоних кольорах. «Тут використано багато колажів автентичних Чубаєвих, ми намагались відтворити друкарський шрифт, нашарування текстів, використали фото поета з родинного архіву», - кажуть художники.
 
«Крім того, що ми книжку вважаємо культурним явищем і носієм інформації, це ще й об`єкт промислового дизайну. Тому ми намагаємося враховувати і поліграфічні особливості. Наприклад, використовуємо тиснення, лаки», - говорить Романа.
 
 
У «Гронінгенському рукописі» Ірини Старовойт важливу роль зіграв колір. «Колір для нас неймовірно важливий. Як і поезія несе в собі чимало символів, так і колір – це символ, який уособлює дуже багато»
 
«У нашій роботі ми багато звертаємось до чергування мікро- та макроефектів, враження наїзду камери. Тобто у книзі шматочки кахлів переходять спершу в ряд, а потім створюють суцільну  картину», - пояснює Андрій.
 
«У збірці «373»  ми прочитали дуже багато переходів душі в інший вимір, стан, - розповідає Романа. - У Маріанни чимало віршів про смерть, втрату, і  багато релігійних мотивів.  Ми це хотіли доповнити і  візуально. Також у книзі важлива динаміка кольорів: зелений – життя, сірий – смерть. Проростання трави крізь асфальт - це перемога життя над смертю».
 
«У книзі «Чоловіки, жінки і діти» Юлі Мусаковської ми відчули циклічність, нагрівання і перехід від чогось меншого до більшого. Це і показали. Ця збірка повна архаїчних символів,  від яйця як початку життя і до сучасних предметів. Ми показали еволюцію людства від початків до сучасної епохи споживацтва», - розповідають художники, демонструючи публіці розвороти книги.
 
 
Остання поетична збірка, над якою працювали Романа та Андрій, - «Супергерої» Олени Гусейнової. Художники кажуть, що їх дуже захопила ідея супергероїв. «Особливо важливою ця тема є сьогодні для України, -  каже Романа. - Бо героїв ми маємо багато, від людей на Сході та волонтерів до паралімпійців». 
 
«А ще супергерой – це людина небайдужа, яка діє анонімно і яка змінює все навколо себе», - додає Андрій. Тому ілюстратори вирішили показати цих українських героїв у виданні. «Спершу ми бачимо на сторінках книги класичних супергероїв, яких всі можуть впізнати. Потім вони стають більш українськими, наприклад, герой грає на бандурі і нагадує Мамая. Далі ми показуємо супергероїв серед нас – вони займаються йогою, ходять у супермаркет, керують авто. А потім вони знову змінюються і асоціюються з тим, що відбувається зараз в Україні – супергерої з коктейлем Молотова у руках, в камуфляжі, звичайні люди з плоті і крові», - пояснюють митці.
 
На завершення «Аґрафка» додає, що непотрібно ілюструвати кожен вірш. «Поезія та візуальна частина повинні йти поруч, доповнюючи одна одну, а не заміняючи. Вони  - одне ціле».
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage