Підлітковий ТОП: 5 книжок для читання у вересні
Міра Київська, Букмоль
Під час навчання у школі більшість тінейджерів має два щоденники. Офіційний шкільний документ, у якому владні дорослі оцінюють кожного учня та кожну ученицю за стандартними для усіх критеріями. І справжній особистий щоденник — зошит / блокнот / файл із розширенням doc. — для відвертих думок, вражень та переживань. Перший щоденник не можна сховати, не можна розмалювати й заповнити, як заманеться — дитині він належить лише формально і більше нагадує простір для нагляду та покарань, для комунікації між учителями та батьками, а не відображення щоденного життя власника. Натомість другий є вільним і цілком природним діалогом із собою, відвертою рефлексією над світом та собою, історією становлення власного “Я”, яке неможливо оцінити ні за дванадцятибальною, ні за стобальною, ні за будь-якою іншою системою.
Отож, поки сторінки офіційних щоденників поступово наповнюються червоними, зеленими, фіолетовими (чи які там нині в тренді?) кольорами вчительських чорнил, пропоную пірнути у захопливу подорож унікальними літературними щоденниками вересневої добірки “Підлітковий топ”.
Привіт, це я!, Ніна Елізабет Ґрьонтведт
11+*
Ніна Елізабет Ґрьонтведт Привіт, це я! Не покидайте мене… / переклад з норв. Наталі Іваничук. – К.: Грані-Т, 2012. – 336 с.
Почнімо з класичного літературного щоденника, з книги молодої норвезької письменниці Ніни Елізабет Ґрьонтведт «Привіт, це я!», історія якої знайомить читачів та читачок із Удою Андреа Стокгейм.
Уда — дещо наївна і водночас скептична дванадцятирічна школярка, з вибуховим характером, гарною уявою та щоденником, з яким відверто ділиться усіма своїми переживаннями, мріями, секретами та страхами. Стосунки з батьками й однолітками, дружба і кохання, захоплення та становлення, самоусвідомлення і дорослішання — читаючи цей щоденник підлітки не знайдуть готових відповідей на усі питання, що їх хвилюють, але отримають цікавий досвід, який, можливо, допоможе їм краще розібратися у собі та дати раду внутрішнім проблемам.
Таємний щоденник Адріана Моула, Сью Таунсенд
14+
Сью Таунсенд Таємний щоденник Адріана Моула /переклад з англ. Анатолія Сагана. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2013. – 240 с.
Є щось символічне у тому, що один з найкращих та найпопулярніших у світі літературних «хлопчачих» щоденників написала жінка. Її герой — тринадцятирічний інтелектуал, поет і трошечки хіпстер Адріан Моул, який мешкає у Англії 80-х і переймається геть усім, що відбувається у світі, у школі, вдома та у його власній голові. Сюжет книги – це його нотатки про життя, кохання, друхбу, ревнощі, сором та радість. Це патетичні роздуми з приводу і без, що одразу ж зачаровують своєю відвертістю, безпосередністю, легким трагізмом та, звісно ж, іронією. “Незамиленим” оком справжнього “іронічного циніка” Адріан помічає такі речі, які залишаються прихованими від погляду дорослих, але з такою ж невимушеною легкістю вдається йому припускатись елементарних помилок у банальностях і робити надзвичайно кумедні висновки та безглузді вчинки.
Це серйозно!, Сара Андерсен
14+
Сара Андерсен. Це серйозно! Антидепресивна книжка для дівчат у малюнках Сари Андерсен. – Харків: Віват, 2016. – 112 с.
Для когось щоденник — це лише текст, для когось — текст доповнений малюнками, а щоденником бруклінської ілюстраторки Сари Андерсен став комікс. Її книжка «Це серйозно! Антидепресивна книжка для дівчат», назва якої в оригіналі «Adulthood Is a Myth», складається з коротеньких, на одну сторінку, замальовок із життя героїні, яка повсякчас ставить під сумнів популярні стереотипи та руйнує міфи про дівчат, дорослішання, щастя, успішність і тому подібне. Це комічні й дотепні історійки про буденні проблеми, про депресії та соціофобію, про невпевненість у собі, низьку самооцінку та купа інших страждань людини, що починаються через не-здатність відповідати ідеалам, які невпинно конструює наше суспільство та культура.
Бути мною, Анна Хьоґлунд
13+
Анна Хьоґлунд. Бути мною / текст та ілюстрації Анни Хьоґлунд / переклад з швед. Юлії Юрчук. – Київ: Видавництво, 2016. – 84 с.
Сьогоднішні підлітки рефлексують над своїм життям не лише через текст та малюнки, але й за допомогою сучасних медіа та соцмереж. Над цим замислюєшся, коли вперше відкриваєш книжку шведської письменниці та ілюстраторки Анни Хьоґлунд «Бути мною», адже форма оповіді у ній страшенно нагадує… Instagram. На кожній розгортці книги на вас очікує реалістична ілюстрація та текст, у якому героїня — тринадцятирічна дівчина на ім’я Руса — розмірковує про себе, про свою сестру, про батька, подруг, хлопця Вілле, у якого таємно закохана, про прийняття власної тілесності та сексуальності та про контроль над жінкою і її тілом.
Книжка «Бути мною» відрізняється від звичних нам художніх текстів для підлітків. І тому, що пропонує читачеві максимальну відвертість, і тому, що намагається здивувати та навіть шокувати заради того, щоби нарешті замислитися та проговорити замовчані століттями теми.
Крадійка книжок, Маркус Зузак
12+
Маркус Зузак Крадійка книжок / текст Маркус Зузак, ілюстрації Наталії Гоїн / переклад з англ. Наталії Гоїн. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 416 с.
Зазвичай, щоденник — це спроба зазирнути у внутрішній світ людини, особливий тип оповіді від першої особи, завдяки якому читачі швидше проникаються історією, переймаються переживаннями героя, емпатією та співчуттям. Проте остання книжка нашої вересневої добірки, бестселер Маркуса Зузака «Крадійка книжок», дещо відрізняється від усіх згаданих вище. Не через відсутність тут «Я»-нарації, і навіть не через відсутність формальних особливостей щоденників, а через самого оповідача, адже усю історію про маленьку Лізель Мемінгер розповідає Смерть — унікальний і навпрочуд співчутливий не-зовсім-герой, який може спостерігати за однією з найжахливіших трагедій усього людства — Другою світовою війною — з абсолютно Іншої точки зору.
* усі зазначені вікові обмеження є умовними, усе залежить від (читацького) досвіду.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно