Настя Стефурак: «Головне, щоб ілюстрація мала настрій»
Білецька Наталія
12.05.2014
Нещодавно «Видавництво Старого Лева» видало чудову мистецьку книжку для діток і дорослих, у якій зібрані давні українські приказки у сучасному оформленні - «Прислів'я українські». Про ідею видання, творчий процес та свої мрії Старому Леву розповідає авторка книги, художниця та дизайнер Анастасія Стефурак.
- Настя, розкажи про своє навчання. Де отримала освіту і як взагалі прийшла до дизайну та ілюстрації. Чи вже маєш нагороди за свої роботи?
- Я навчалась на кафедрі графічного дизайну в Львівській національній академії мистецтв. З дитинства мріяла створювати ілюстрації та займатись анімацією, тому і обрала графіку. Графічний дизайн − це дуже широка сфера діяльності, все є цікавим, але до третього курсу я не могла точно сказати, чим конкретно буду займатись і в якому напрямку рухатимусь. Вже на четвертому році навчання зрозуміла, що саме ілюстрування приносить найбільше задоволення; це - робота для душі.
Нагород поки що не маю. На разі для мене найбільша нагорода − те, що моя книжечка перетворилась з цифрової в паперову, за що хочу висловити подяку «Видавництву Старого Лева». Я бачу її в книгарнях, як люди купують її собі, своїм друзям та знайомим. Це надзвичайно приємно.
- Розкажи про свою першу книгу «Прислів’я українські», техніку, яку використовувала. Це твоя авторська розробка чи надихнув хтось з інших майстрів?
- «Прислів'я українські» − то був, по суті, мій магістерський диплом, який доопрацювався, доповнився і набув вигляду повноцінної книжки. Техніка, в якій виконані прислів'я, з'явилась на п'ятому курсі, коли я малювала ескізи до серії ілюстрацій «Люди на каві». Малюнки виконувала на крафті: мені подобається цей папір, я вільно себе почуваю працюючи з ним. Коли персонажі були лінійно відмальовані, я спробувала надати їм кольору, об'єму на моніторі, застосувати текстури. Мені сподобався процес і результат. Власне, так і почала працювати в такій техніці. Скоріш, це випадкова знахідка, хоча, можливо, є моїм переосмисленням раніше побаченого і вподобаного.
- Як відбувався вибір прислів’їв? Передували тексти чи образи?
- Вислови обирала відповідно до своїх уподобань. Залежить від конкретної ілюстрації. Бувало, прочитаю прислів'я і одразу бачу, як його можна цікаво візуально скомпонувати, щоб зображення і шрифт цілісно співпрацювали. Часом, текст і образ з`являлись синхронно, коли, наприклад, згадувала вже відомі мені прислів'я, такі як: «Яке їхало − таке здибало» чи «Рот на замку». Деякі ілюстрації з’являлись в протилежній послідовності, як от «Чужа душа − темний ліс». Для інших висловів не одразу бачила кінцеве зображення, тож треба було чекати, щоб ідея «настоялась».
- Твої авторитети серед сучасних ілюстраторів та художників?
- Габріель Пачеко − один з улюблених ілюстраторів. Мені дуже близький його стиль, кольорові гами, настрій робіт. Подобаються роботи Агати Дудек, Ларса Хенкеля, Олафа Хайєка і багатьох інших.
- Що вважаєш головним у створенні ілюстрацій, зокрема, для дітей?
- Для мене головне, щоб кожна окрема ілюстрація мала настрій, передавала певні емоції. Також важливим є опрацювання персонажів, продуманість образів. Ще ілюстрація повинна заставляти дітей думати, інколи потрібно залишати читачеві якийсь натяк, місце для фантазування. І, звісно, загальна концепція, цілісність всіх ілюстрацій в книжці.
- Нещодавно ти провела свої перші майстер-класи для малят. Які враження? Чи готова продовжувати практику спілкування зі своїми читачами? ;-)
- Так, вже відбулись два майстер-класи. Перед першим, який проходив на Книжковому Арсеналі в Києві, я трішки хвилювалась, бо раніше не мала подібного досвіду. Але тільки-но він розпочався, мені все одразу сподобалось − шум, динаміка, такий собі маленький творчий хаос. Враження позитивні, діти дуже цікаві. Готова продовжувати спілкування з дітворою у форматі майстер-класів.
- У цьому році українські ілюстратори (творча майстерня Аґрафка) вперше отримали світову нагороду за свою роботу. На твою думку, який відсоток української ілюстрації гідний потрапити на міжнародний ринок? Що потрібно робити для того, щоб збільшувати цей відсоток?
- Безперечно, є роботи українських ілюстраторів, які гідні потрапити на міжнародний ринок, але такий відсоток невеликий. Думаю, ілюстратори, як і дизайнери, завжди мають бути в курсі нових течій. Потрібно постійно цікавитись і орієнтуватись на сучасні тенденції оформлення та ілюстрування книжок в світі, пробувати щось нове, експериментувати. За кордоном дуже популярними є комбіновані техніки, поєднання ручної і комп'ютерної графіки, колажі, naive art, введення шрифта в простір ілюстрації. Часто вітчизняним книжкам бракує естетичності в загальному оформленні. Адже над нею можуть працювати кілька людей, тому верстальникам та ілюстраторам потрібно знаходити спільну мову, працювати злагоджено. Кінцевий продукт повинен бути цілісним організмом, в якому все гармонійне, починаючи від напису на обкладинці і закінчуючи технічною сторінкою.
Думаю, перемога студії «Аґрафка» стане хорошою рушійною силою для молодих українських ілюстраторів. З часом кількість якісних ілюстрованих книг європейського ґатунку на території України зростатиме.
- І, звичайно, про плани. Якими роботами порадуєш читачів найближчим часом?
- Хотілось би більше приділяти часу ілюструванню, завершити роботи, які малюю для себе, обов'язково спробувати оживити своїх персонажів − створити мультфільм та інтерактивну книжку. На даний момент працюю над ілюстраціями до чудової книжки італійської письменниці Анджели Нанетті «Мій дідусь був вишнею», яка вийде друком у «Видавництві Старого Лева». Найближчим часом мені б хотілось також написати і проілюструвати свою власну книжечку, то така мрія :). Думаю, багатьом ілюстраторам знайоме таке бажання. В мене, наприклад, дуже часто з'являються різні образи і персонажі, які хочуть мати свою історію і жити на сторінках книжок. Тому зараз я обдумую сюжет однієї доброї історії.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно