0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
«На Великдень сонце грає…»
Щиро вітаємо всіх з Великоднем! Для кожного з нас це не тільки світле свято Воскресіння Господнього, а й давні традиції. Кожна родина має власні звичаї, по-своєму наповнює великодній кошик та передає дітям інформацію про свято. А які традиції мали наші дідусі та бабусі? Своїми спогадами колись поділилась галицька кулінарна майстриня Дарія Цвєк. Читаймо! 
 
З книги «Малятам і батькам» (скорочено), фото –  Олександр Новіцький
 
***
 
З давніх-давен по довгій зимі люди з нетерпінням чекали весни, а з нею – і Великодніх свят. Великдень майже завжди припадає на квітень. Існувала така прикмета: якщо свято припадає на початок квітня, то весна буде рання, тепла і сонячна, якщо ж на другу його половину – то пізня, холодна і дощова. Часто ця прикмета справджувалася. Побачимо, як буде цього року.
 
[…]
 
Великоднім святам передували великі приготування і багато праці. До свят обов’язково білили хату. Жінки цілий піст довгими вечорами вишивали при нафтовій лампі, бо тоді електрики по хатах ще не було. Існував звичай, що на Великдень усі мусили бути вбрані в нові вишивані сорочки, мати нові вишивані рушники і все – від стіп до голови – мало бути новим.
 
З гори моя писаночка покотилась...
 
Що за Великдень без писанок! Кожна місцевість має своїх художників, так що глянеш на писанку – і відразу пізнаєш, звідки вона родом. Майстрині підбирали відповідне яйце за формою і лушпиною, бо не на кожному яйці можна писати воском узори. Кожний знак на писанці має свою символіку: хрест – то терпіння Христа, зірка – то Зоря Вифлеємська, крапочки – небесні зорі, різні кривульки – то життєві дороги, червона барва – це кров Христа, жовта – сонце, зелена – надія на майбутнє. Є ще яйця однотонні, зварені у лушпинні з цибулі, – їх називають галунками або крашанками. Галунки традиція наділяє великою силою.
 
Коли дівчина на Великдень умивалася, то мати або бабця клала до води галунку, щоби дівчина була гарна, як та галунка. А батько ще клав гроші, щоб багатою була.
 
 
Писанками обмінюються під час свята, при цьому бажають одне одному здоров’я і добра. Існує легенда, що того дня, коли імператриця народила сина, курка знесла яйце в червоних крапочках, що було дуже щасливою прикметою. Те яйце подарували імператриці, і відтоді з’явилася традиція фарбувати на Великодні свята яйця і дарувати їх одне одному. Є й інша легенда, яка розповідає, що Матір Божа пофарбувала яйця у різні кольори, щоб маленький Ісусик мав чим бавитися.
 
Свяченої паски, смачного яйка і ковбаски!
 
До Великодня готували спеціальне печиво – паски круглої форми, баби і сирники. Пекли ще дрібні калачики, щоб роздати бідним. На пасці мав бути хрест із валочка тіста. Між раменами хреста клали зроблених із тіста пташок-зозульок, символ довголіття; кругом паски – колоски пшениці, символ урожаю. Щоби паска мала гарний жовтий колір, до тіста додавали розведений у воді або спирті шафран – то була досить дорога річ, і не всяка господиня могла собі це дозволити.
 
Гордістю кожної господині були баби. Їх готували з дуже ніжного дріжджового тіста, у яке давали багато жовтків (до 60 штук) та цукру, щоб солодкою була, клали багато родзинок. Коли баби пеклися, треба було тихесенько ходити по хаті, не гримати дверми, щоб баба не сіла, – бо це було би для господині справжньою трагедією. За традицією, кожному членові сім’ї призначалося окрему бабку – і от дивина: одному спечеться прекрасно, а іншому – то бік западеться, то верх перекривиться. З печі баби не виймали, поки вони там не охолонуть, потім викладали їх на застелені подушки, бо баби були приготовлені з дуже м’якого тіста. По випіканню бабок залишалося багато білків. Їх збивали з цукром на піну і випікали нугати, пінники та коржі на торт-безе. До традиційного великоднього печива належали також спечені у спеціальних формах баранчики із дріжджового тіста. Кондитери робили великодніх баранчиків із цукрової маси, а гуцули – із сиру.
 
[…]
 
 
Уся родина, святково одягнена, вранці на Великдень іде до церкви (якщо не пішла ще звечора на Всенощну). Ще затемна починається Великодня Утреня, потім – Літургія. Нарешті, по закінченні Служби Божої, священик кропить свяченою водою виставлені рядком кошики з пасками. Раді та веселі, люди повертаються додому і сідають до святкового сніданку – щойно тепер закінчується піст. Перед Великоднім сніданком господар ділить свячене яйце на стільки частин, скільки осіб є у родині, підходить з ним до кожного, частує, складає побажання, цілує і каже: “Христос воскрес!”
 
Це найрадісніша хвилина для всієї родини. 
 
На чиїй руці, на мережаній перстень упав?
 
 За часів моєї молодості майже на кожному майданчику встановлювали гойдалку. Що то була за радість – поколисатися на ній, і то високо. Звичайно, хлопці нам у цьому допомагали. А як ми, дівчата, водили біля церкви гаївки! Крашанками то вже бавилися хлопці – вдаряли одну до одної: чия крашанка розбивала сусідову, той забирав її собі. Другий день Великодніх свят – обливаний понеділок. Скільки води виливалося тоді на голови дівчат – годі зміряти!
 
Як ми вже стали старшими, то дорослі хлопці обливали нас одеколоном. Стільки радості і сміху було в той день!На Великдень діти бавляться біля церкви в різні ігри.
 
 
Спробуйте розучити з вашими малятами декілька ігор,  у які бавилися в дитинстві їхні прабабусі і прадідусі.
 
Перстень
 
Дітвора творить тісне коло, не тримаючись за руки. Одна дитина – “Ганна” – стає у середину. Діти передають з рук у руки “перстень” (це може бути камінчик, ґудзик тощо) і співають. “Ганна” пильно стежить за рухами дітей і має визначити, у долонях котрої дитини буде “перстень”. Як відгадає, то стає з дітьми в коло, а на середину виходить та дитина, у котрої “Ганна” знайшла “перстень”.
Хор дітей при цьому співає: “Угадала Ганна” і т. д. Якщо “Ганна” не вгадає, в чиїх руках “перстень”, тоді всі співають: “Не вгадала Ганна” і т.д. – і вона шукає знову. Ті, котрі не мають “персня”, вдають, що його подають або відбирають. Діти повинні пильнувати, щоб не впустити “перстень” на землю, бо той, хто випустить, сам стає “Ганною”.
 
Угадай, Ганно, чудовая панно,
На чиїй руці, на мережаній
Перстень упав?
Бух, бух, буханець,
Та встань, та не плач.
Не вгадала (угадала) Ганна, чудовая панна,
На чиїй руці, на мережаній
Перстень упав.
Бух, бух, буханець,
Та встань, та не плач.
 
Коментарі
Image CAPTCHA
Введіть символи які зображені на малюнку
Опублікувати