Засумував я за презентаціями книжки. Не знаю, кому ці імпрези більше до душі – авторові чи читачам? Мені напевно подобається зустрічатися з людьми, вже вдвадцяте розповідати про історію написання, навіть інколи текст повторюю як мантру, але щоразу з новими інтонаціями, поворотами, адже публіка завжди різна. Ось, наприклад, на першій презентації після новорічної перерви - в Рівному -  у мене вперше запитали: «Які найогидніші українські страви вам довелося куштувати?» Ступор не минув досі, бо нічого поганого і не пригадую…

Словом, ви зрозуміли, що рівненську зустріч у пивній ресторації «Кант» мого віртуального, але вже справжнього друга бренд-шефа Анатолія Лук’янчука, «записую до активу». Дякую за допомогу в організації ще одному новому товаришеві – неспокійній людині, волонтеру та активісту Сашкові Безощуку. До речі, окрім автограф-сесії, Олександр влаштував на своєму сайті аукціон з продажу книжки, кошти від якого підуть на потреби АТО. Ставки зростали активно.

Наша зустріч з рівнянами залишиться в гастрономічній історії, бо спеціально заради неї Анатолій Лук'янчук вигадав нову страву, яку навчила готувати його су-шеф Катя. За відсутності автора, який опановує кухарську вищу школу у Барселоні, гуртом назвали новий наїдок «М’ясо по-рівненськи «Кант». Кант – це не лише назва ресторану, точніше, нову ресторацію так назвали, бо розташована на території пивзаводу, який здавна працює у мікрорайоні і по-пацанячому у Рівному називався Кант. Такі етимологічні перипетії. А щодо кулінарних, то залюбки ділюся рецептом:

Беремо свинячу нижню вирізку, вирівнюємо краєчки, а сам брусочок вздовж розрізаємо та посипаємо меленим червоним перцем, сушеною паприкою шматочками. Солимо, кладемо кілька гілочок тім’яну, змащуємо оливковою олією та загортаємо у рулет. Зверху з усіх боків посипаємо морською крупною сіллю, червоною меленою паприкою, скроплюємо олією. Зав’язавши рулет шпагатом, поміщаємо його на 16 хвилин до пароконвектору (духової шафи) при температурі 190 градусів. Потім підсмажуємо 5-6 хвилин на грилі або сковороді. Для овочевої подушки відварюємо моркву, нарізаємо навскіс. Збризкуємо олією та злегка посипаємо цукром для карамелізації. Так само нарізаємо цукіні. Посипаємо морською сіллю та окроплюємо олією. Маринуємо овочі 5 хвилин, а потім смажимо на грилі або сковороді. При подачі м’ясо нарізаємо навскіс, викладаємо на овочі. Для соусу варимо до випаровування спирту півсклянки білого вина з гілочкою розмарину, яку потім виймаємо. Додаємо півсклянки вершків, сіль і білий перець. Помішуючи, проварюємо 7 хвилин. Складно? Лише читати. Насправді у виконанні досить доступно. Мені найважче далося зав’язування рулету, але навіть з цим впорався. Значить, вийде й у вас!