Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Хрестоматії, яких ми варті
Богдана Романцова, Букмоль
 
Якщо тобі в школі щось не вдалося зробити, скажи: я сьогодні перший день.
Я завжди так роблю на роботі.
Гомер у розмові з Лісою Сімпсон
 
Майже в кожної людини 15 років і старше шкільні уроки літератури пов’язані з травмою нерозуміння та несприйняття. Через Наталку, під якою тин гнеться, – така пишна, – і це чомусь красиво. Через Марусю, з якою прощаються на кладовищі, а тому там її знайдуть – суміш філософії емо та християнського екзистенціалізму. Або через маленького грішника, над долею якого плакатиме півкласу – так діє не формальна досконалість оповіді, а  сльозливість фабули. За умов фактичної наявності якісних творів для дітей, проте тотальної відсутності їх у хрестоматіях, зміни були не просто потрібні, а конче необхідні. Бо сильних Іванів і красивих лагідних Марічок в Україні все меншало, а творів про них у програмі – чомусь ні.
 
Однак навіть Міністерство освіти, найміцніший у світі Ріп ван Вінкль, мало одного дня прокинутися та усвідомити, що нині не просто ХХІ століття, а 2017 рік, тож настав час змінювати не лише ідеологічну орієнтацію, а й підхід до освіти. І сьогодні нарешті маємо дві нові хрестоматії сучасної дитячої літератури – для 1-2 та 3-4 класів, обидві видані ВСЛ у серії «Шкільна бібліотека». Укладачка – Тетяна Стус, їй допомагала чимала редакційна колегія, до якої увійшли Оксана Лущевська, Володимир Рутківський, Тетяна Пилипець і чимало інших фахівців.
 
…нарешті серед функцій літератури у передмові до хрестоматії для 1-2 класів Тетяна Стус та Оксана Лущевська називають, а отже закріплюють і беруть за один із основних принципів відбору творів насолоду від тексту.
Учням молодшої школи запропоновано твори сучасних авторів, про існування яких (не сучасних теперішнім дітям, а загалом – живих письменників!) моє покоління у 7-9 років навіть не здогадувалося, адже наші підручники були вщерть заповнені казками, народними думами і плачами про долю нещасних дівчат, яких обов’язково гнали «у ясир». Від ідилічної концепції «народ як автор» ми нарешті відійшли у бік конкретних авторів з власними цікавими ідеями, і таких виявилося чимало – від Івана Андрусяка до Галини Ткачук. Оскільки письменники, що потрапили до хрестоматії, різні, твори стилістично і навіть якісно різняться, однак вони справді відображають актуальну літературну ситуацію із живими іменами сучасного літпроцесу. Крім того, нарешті серед функцій літератури у передмові до хрестоматії для 1-2 класів Тетяна Стус та Оксана Лущевська називають, а отже закріплюють і беруть за один із основних принципів відбору творів насолоду від тексту.
 
Українські пісні – традиційна частина хрестоматії молодших класів, тож з дитинства ми знаємо, що «наша пісня не вмре, не загине», однак погано уявляємо, про який тип пісень йдеться. Хрестоматія 1-2 класів пропонує школярам «Україна – це ти» Тіни Кароль, а 3-4 класів «У ритмі серця» Сашка Положинського та Руслани – співаків, яких діти справді можуть почути по радіо і навіть у маршрутці. В обох хрестоматіях є прозові та поетичні тексти Івана Андрусяка, оповідання Тетяни Стус, вірші та оповідання Каті Бабкіної, твори Лариси Денисенко, Івана Малковича, Ірен Роздобудько, Мар’яни Савки та чимало іншого-цікавого.
 
Важливо, що серед творів для 1-2 класу більше оповідань та віршів про оточення – природу і місто, тоді як дітям 8-9 років пропонують читання про соціальну взаємодію та пригоди однолітків.
У хрестоматії для 1-2 класів поруч з літературними творами – ребуси та загадки (не про овочі, що ростуть на городі!), а також приклади та малюнки на уважність і навіть пальчикові ігри-вірші. Такий підхід видається слушним і нагадує фінську освіту, де предмети навіть у середній школі взаємно інтегровані, тож діти вивчають матеріал не відірвано від контексту, а цілісно – як прояви окремого культурно-історичного періоду розвитку цивілізації. Спочатку мені видалося, що тексти для першого-другого класів могли б бути складнішими, однак оскільки сьогодні діти йдуть у школу у 6 років, можливо, саме такий формат якнайкраще відповідає їхньому розвитку. Важливо, що серед творів для 1-2 класу більше оповідань та віршів про оточення – природу і місто, тоді як дітям 8-9 років пропонують читання про соціальну взаємодію та пригоди однолітків. Таким чином від спостереження і ніжної уваги до світу діти переходять до активних дій.
 
 
Одразу привертає увагу зміна загального фокусу із ідилічно-сільського на більш адекватний міський (вірш «Білі ночі в Одесі» Качана, «Казка про старого Лева» Мар’яни Савки), а також новий гендерний розподіл авторів та героїв: маємо активних дівчат, жінок та просто дивних істот («Я зніматимуся в кіно!» Ірен Роздобудько, «Володарка лісу» Саші Кочубей, «Самостійне життя» Прохаськів). Приємно здивувала  наявність у книзі дитячого наукпопу («Хімія і їжа», «Кольорова хімія» Юлії Смаль), екскурсів в історію одягу від Оксани Караванської та ігор без «подоляночки», яка чомусь сім років не мала води вмитися. Представляючи кожного автора, упорядники хрестоматії наводять не довгі  біографії у дусі «Четьїв Мінеїв», а короткі репліки-думки авторів про читання, персонажів та літературу. Це наближує письменників до нас, вводить дитину у загальне поле тексту, пропонує новий підхід до читання і, нарешті, позбавляє авторів звичного для нас «бронзування».
 
Молодша школа – це не лише час навчити дітей основам аналізу тексту, а й можливість переконати, що читання може бути цікавим хобі.
 
Наприкінці хрестоматій запропоновано не лише інші книжки зазначених авторів, а й наведено перелік сучасних літературних онлайн-ресурсів, де можна знайти уривки творів та літературні розвідки. Ця частина буде помічною не лише для дітей, а й для батьків, які навряд мали б можливість в інший спосіб дізнатися про існування «Букмолю» чи «ЛітАкценту».
 
З недоліків можна назвати хіба нерівномірний розподіл ілюстрацій: деякі розділи, як-от проза Мар’яни Савки густо «заквітчана» казковими мотивами, тоді як окремі твори мають лише один малюнок-візерунок наприкінці. Варто пам’ятати, що діти починають любити очима малюнок, а продовжують любити текст серцем, розумом та вухами.
 
Сьогодні література конкурує не з літературою, як у ХІХ столітті, а з кінематографом, комп’ютерними іграми та іншими аналогами віртуальної реальності, в основі яких – значно досконаліші медіа, ніж просто слова, за якими, як відомо, нічого немає. До того ж слова змушують нашу уяву працювати, а  праця зазвичай викликає спротив, якщо її ретельно не сховати в обгортку розваги. Молодша школа – це не лише час навчити дітей основам аналізу тексту, а й можливість переконати, що читання може бути цікавим хобі. У 90-ті та на початку 2000-х після школи українську літературу продовжували любити лише найстійкіші і діти вчителів української літератури. Перших не зміг відвадити від книжок навіть Федько-халамадник, бо їм до рук вчасно потрапив Гамлєт та Перфецький, а в других банально не було вибору. Нові хрестоматії вибір дають, і це найголовніше.
 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage