Читачі – креативні, дотепні і щирі
Ольга Горба, Леся Гнатів, Наталка Малетич
Cлово журі конкурсу «Літні читання-2015»
Справжнім задоволенням стало для нас, журі з ВСЛ, ознайомлюватися з відгуками школярів, які взяли участь у проекті «Літні читання-2015», на книжки нашого видавництва. Проект тривав з червня до жовтня. Загалом до нього долучилося 140 дітей з Донеччини – з Краматорська, Дружківки, Костянтинівки, Волноваського району, Добропільського району та Бахмуту (Артемівська). Як розповідає організатор «Літніх читань», учитель української мови та літератури Краматорської ЗОШ №11, координатор проекту «Вся Україна читає дітям» у цьому місті Оксана Проселкова, проект має на меті популяризувати книжку серед дітей, які беруться до читання неохоче або ж не знають чи не мають де взяти книжку для позашкільного читання.
Отож, аби допомогти зорієнтуватися у вирі сучасної літератури, влітку дітям запропонували для ознайомлення українські переклади сучасних авторів і дещо з класики. Судячи з відгуків, авторами-улюбленцями школярів стали Джеремі Стронґ, Віґдіс Йорт, Туве Янссон, Анджела Нанетті, Саллі Ґрін, Діна Сабітова. Цікаво було прочитати відгуки на книжки, які дуже подобаються і нам самим, як-от «Гармидер у школі», «Йорген + Анна = любов», «Країна мумі-тролів», «Мій дідусь був черешнею», «Напівлихий», «Три твої імені». Серед багатьох відгуків було не зовсім просто вибрати найкращі, тому ми керувалися кількома критеріями.
Перший – самостійність.
У частині читацьких відгуків дітей відчувалася рука дорослого – можливо, учителя чи когось із батьків. Хотілось би, щоб у подальшому учасники цього конкурсу, а плануються вже наступні, зимові читання, все ж писали відгуки самостійно. Адже й авторам, і художникам, перекладачам, редакторам, і видавцям – словом, усім, причетним до створення книжки, важливий саме безпосередній щирий дитячий відгук.
Другий – вміння аналізувати та грамотність.
Чимало відгуків були просто переказом прочитаного. Це, звісно, свідчить про уважність школярів та вміння добре писати перекази (що також важливо), але фактично не є читацьким відгуком. Звісно, розчаровували роботи з орфографічними чи стилістичними помилками та ті, в яких діти плутались із правильним написанням назв книжок чи імен письменників. Натомість дуже глибокі і літературно віртуозні відгуки написала Злата Михайличенко на книжку Анджели Нанетті і Єлизавета Легких на книжку про мумі-тролів.
Третій – креативність.
Надзвичайно цікаво розглядати рукотвори читачів. Так, наприклад, семикласник Андрій Редченко створив справжню школу міс Гармидер, а коли в ній відкриваєш віконниці, можна прочитати, що він не просто захоплюється повістю, а й порівнює свою школу з описаною у книжці Джеремі Стронґа. Хлопець розповідає і про свій улюблений епізод – коли міс Гармидер пропонує учням зробити з велосипедів вертольоти. Відчутно, що Андрій не просто прочитав книжку, а «прожив» її разом з героями, і навіть поселив їх у ось такому будиночку.
Також журі сподобалось, що читачка книжки «Мій дідусь був черешнею» Анджели Нанетті Вікторія Делій «поселила» італійських героїв в Україну, виготовивши за мотивами повісті картину з ляльками-мотанками.
А от Катерина Орлова, шанувальниця пригод казкових героїв Туве Янссон, створила свій відгук у формі книжки з яскравим об’ємним Мумі-тролем на обкладинці.
Софія Сиса натомість, прочитавши книжку «Йорген + Анна = любов», створила свій відгук у формі щоденника.
Четвертий – емпатія.
Вміння співчувати героям, роздумувати, що сам вчинив би на їхньому місці. Дуже показовий у цьому відгук Анастасії Добаріної на книжку Діни Сабітової «Три твої імені». Дівчина не тільки співчуває героїні книжки Ритці, але й замислюється над тим, що можливо, і десь в її оточенні перебувають діти з неблагополучних родин, яким можна й потрібно допомогти, принаймні увагою. Також щиро турбується долею Натана із «Напівлихого» Софія Ларіна і водночас відверто розмірковує над тим, як би чинила, опинившись на його місці. Часом емпатія читачів проявлялась у дуже дотепній формі, наприклад, Георгій Маслов пообіцяв «надавати копняків» кривдникам Анни, і щиро вважає, що косу суперниці вона відтяла справедливо. Також дотепним був відгук Лії Палько на «Гармидер у школі».
Насамкінець хочеться наголосити на тому, що проведення таких читацьких акцій потрібне самим дітям, бо вони можуть звернути увагу на сучасні книжки – ті, яких нема у шкільній програмі, але вони торкаються проблем, близьких і зрозумілих школярам. А дорослим (думаю, насамперед це важливо для вчителів літератури) читацькі відгуки дітей допоможуть з’ясувати для себе, які теми і герої найбільше приваблюють дітей та підлітків, і, можливо, у майбутньому списки улюблених і популярних серед дітей та підлітків книжок таки посядуть значне місце в шкільній програмі, а незрозумілі і нецікаві для певного віку твори зникнуть звідти, чекаючи, поки читачі справді доростуть до них.
Наразі ж ми з радістю відзначили десятьох переможців літніх читань: Андрія Редченка, Катерину Орлову, Вікторію Делій, Софію Ларіну, Георгія Маслова, Злату Михайличенко, Софію Сису, Єлизавету Легких, Лію Палько та Анастасію Добаріну. Вітаємо переможців і бажаємо завжди із захопленням мандрувати дивовижними світами повістей та романів та отримувати справжню читацьку насолоду.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно