Богдана Матіяш: «Писати так, щоб своїми книжками служити людям»
8 жовтня у книгарні «Є» Богдана Матіяш презентувала львів’янам свою збірку есеїстки «Братик Біль, Сестричка Радість», яка вийшла у «Видавництві Старого Лева». Говорили про есеїстку, багатогранність сприйняття читачем твору та письменника, важливість мислення та усвідомлення побаченого, прожитого.
Богдана Матіяш розповіла, що працювала над книгою чотири роки. «У певний момент я усвідомила, що хочу написати книжку і про досвіди болісні, і про досвіди радісні. Бо це властиво кожній людині: ми переживаємо і біль, і радість впродовж усього життя. – Розповідає авторка книги «Братик Біль, Сестричка Радість». - Пишу про речі, які є дуже простими. У назвах текстів здебільшого одне слово, і подається воно у дужках, бо назва могла бути і іншою».
«Братик Біль, Сестричка Радість» - це книга проста і водночас глибока, - вважає головний редактор «ВСЛ» Мар’яна Савка, - про біль і багато інших важливих людських почуттів, цінностей, тих речей, про які ми не часто замислюємося, але які присутні в житті кожної людини. І я сподіваюся, що з цією книжкою у «Видавництві Старого Лева» почнеться нова сторінка інтимно-філософської дорослої розмови про звичайні прості і глибокі речі».
«Це видання є запереченням того, з якою метою робляться книжки і про що вони розповідають, - зауважив модератор зустрічі, письменник Тарас Прохасько. - Бо переповісти цю книжку неможливо. До неї можна вертатися, можна читати, роздумувати про те, що написано, але сказати комусь, про що вона – теж неможливо. Це щось таке, чого дуже давно не було у нашій літературі».
«Я не збиралася ставати письменником, не думала ні про яке писання чи книжки, – зізнається Богдана. - Навіть якщо я не вибирала письменство, а воно вибрало мене, то я мушу цим скористатися і навчитися писати так, щоб своїми книжками служити людям. І в ніякому разі не вважати себе ні за кого вищою. Скоріше письменник – це людина, яка є за когось меншою, і її завдання підставити плече».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно